У березні окупанти обстріляли цивільне авто і викрали звідти водія, якого вивезли в РФ

13 березня двоє жителів Вознесенська Чернігівської області, Сергій Колупайко разом зі своїм сусідом Олександром Марусиком, їхали до села Петрушин, щоб забрати дружину та доньку Сергія. Машину, на якій вони добиралися, з автоматів обстріляли російські військові. Сергія поранили в лопатку, а Олександр дістав поранення в пахову зону. Після цього їх витягли з машини, надягнули кайданки, натягнули на голови шапки та відвезли в невідомому напрямку. 

Про це виданню ZMINA розповіла дружина Сергія Гаяне Колупайко.

Фото із сімейного архіву, надане виданню ZMINA

“У нашому двоповерховому будинку, який росіяни розбомбили з літака, жило 25 сімей. Добре, що в цей час нікого не було  вдома і ми всі залишилися живі“, – додає дружина.

Зруйнований будинок подружжя. Фото: Гаяне Колупайко

Гаяне розповіла, що, коли росіяни окупували село, вони почали ходити по будинках та перевіряти документи. Окрім цього, окупанти забирали в місцевих сім-картки, щоб вони не могли нікуди зателефонувати.

“До нас вони теж прийшли. Росіяни попередили, щоб ми нікуди без нагальної потреби не виходили. А ще вони в мене запитали, хто я така і що я тут роблю. Я їм відповіла, що я приїхала до своєї мами. Тоді вони поцікавились, де мій чоловік, і я відповіла, що його тут немає і що він живе в іншому селі“, – згадує жінка.  

Модульні будинки. Фото: Гаяне Колупайко

Про зникнення свого чоловіка Гаяне дізналася вже після звільнення села. Поїхати до нього вона не могла, оскільки всі дороги були заміновані. Тому одразу після того, як з’явився мобільний зв’язок, вона зателефонувала свекрусі й запитала, де Сергій. Та їй повідомила, що він разом із сусідом поїхав до неї. Але оскільки до Гаяне чоловік так і не приїхав, то вони зрозуміли, що з ним щось трапилось.

“Пізніше сусіда Сашу, який перебував з ним у машині (автівка належала брату Сергія), росіяни відпустили. Він розповів свекрусі, що на під’їзді до Новоселівки їхню машину обстріляли окупанти. Його поранили в пахову зону, а мого чоловіка в ребро. Після цього вони обидва вивалилися з машини й навіть не могли поворухнутися.

До них підійшли росіяни, скували руки стяжками та натягнули на очі шапки. Потім вони викликали по рації два “тигри” та посадили Сергія та Олександра до них (кожного в окрему машину). Куди після цього повезли Сергія, він не знав“, – ділиться жінка. 

Згодом Колупайко дізналася зі статті про військовополоненого, у якій згадувався її чоловік, що його тримали в Курську. Цей військовий також повідомив про те, що в Сергія відморожені ноги, та підтвердив інформацію про поранення в лопатку, яке він отримав.

“Я тоді обдзвонила всі можливі гарячі лінії – Мінреінтеграції, Міжнародний Червоний Хрест, Офіс уповноваженого з прав людини тощо, щоб з’ясувати, чи він справді там. Але жодного результату не було. Мені всі казали, що Росія не дозволяє зв’язуватися з полоненими“, – розповідає Колупайко.

Нещодавно Гаяне побачила на одному з телеграм-каналів пост, у якому згадувався Сергій. У повідомленні йшлося, що чоловіка етапували з Курська до виправної колонії №1 міста Донське Тульської області.

Телеграм-канал “Ірина Україна”

Дружина досі не змогла звʼязатися зі своїм чоловіком і не отримала точної інформації щодо того, де саме він перебуває та в яких умовах утримується.

Нагадаємо, що під час тимчасової російської окупації Київщини російські військові також викрали двох цивільних чоловіків – Сергія Любича та Євгенія Гур’янова. У Росії їх тримають як військовополонених та вважають, що затримали на території РФ. 

Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають: