У 2024 році монітори НПМ здійснили 543 візити до місць несвободи: які порушення прав людини виявляли найбільше

У 2024 році монітори Національного превентивного механізму здійснили 543 візити до місць несвободи. За результатами перевірки Омбудсман вніс 70 подань про порушення прав людини. 

Про це Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець повідомив під час презентації спецдоповіді у Комітеті ВР з прав людини 24 квітня, передає ZMINA.

Фото: МІПЛ

У спеціальній доповіді “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2024 році” наведені порушення прав людини в місцях несвободи правового регулювання Мін’юсту, МВС, Міноборони, МОЗ, Мінсоцполітики та геріатричних установах приватної форми власності, які були виявлені Національним превентивним механізмом (НПМ).

Найбільше візитів було до закладів Мінсоцполітики (142), установ МВС (129), Державної судової адміністрації (120), Мін’юсту – 64. За результатами перевірок було підготовлено 111 рекомендацій до органів влади та ОВА.

“Також ми ініціювали 19 кримінальних проваджень. Ініційовано і проведено 31 службове розслідування за фактами самогубств, завдання тілесних ушкоджень, випадків смерті засуджених, що були залишені поза увагою або свідомо приховані керівниками установ Державної кримінально-виконавчої служби України”, – зазначив Дмитро Лубінець.

Монітори торік здійснили 49 візитів до місць несвободи, підпорядкованих Мін’юсту: 29 слідчих ізоляторів, 15 виправних колоній, 2 табори для тримання російських військовополонених. Найпоширеніші порушення прав людини, які були виявлені:

• наявність неформальної ієрархії серед ув’язнених і засуджених;
• порушення норм площі з розрахунку на одного ув’язненого або засудженого;
• факти трудової експлуатації, понаднормової роботи – понад 40 годин на тиждень, неналежний рівень оплати праці.

Також були факти втрати працездатності внаслідок недотримання вимог безпеки на виробництві в місцях несвободи.

Окремий аспект, на який звернув увагу Омбудсман, – неналежне надання медичної допомоги у пенітенціарних установах. Наразі їхній медичний персонал підпорядковується Центру охорони здоров’я ДКВС України.

“Серед основних порушень – неналежна фіксація випадків тілесних ушкоджень, недостатня кількість кваліфікованого медичного персоналу, недостатнє забезпечення виробами медичного призначення”, – розповів Лубінець.

Він також вказав на окрему проблему – відсутність у медичних частинах клінічних психологів.

“Ми встановили, що на сьогодні зі 3639 людей, яким встановили діагноз розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, пройшли лікування лише 284 особи”, – повідомив Омбудсман.

У 2024 році монітори НПМ відвідали 120 установ судової системи. Найбільш розповсюджена проблема, яку виявили під час візитів, – недостатня кількість камер для тримання підсудних.  У деяких судах вхід до приміщення для маломобільних груп населення неможливий через відсутність пандуса. Також було зафіксоване недотримання санітарних умов.

Торік монітори відвідали 129 місць несвободи, підпорядкованих Національній поліції України. 

“У 2024 році ми фіксували факти відсутності у територіальних підрозділах поліції кімнат для проведення слідчих дій. Як результат, процесуальні дії з затриманими особами проводились в службових кабінетах працівників поліції та кімнатах для прийому громадян без належної відеофіксації таких дій”, – зауважив Дмитро Лубінець.

Найбільше порушень прав монітори зафіксували в ізоляторах тимчасового тримання: у Запорізькій області (ІТТ №1), у Закарпатській області (ІТТ №3), у Полтавській області (ІТТ №3), у Вінницькій області (ІТТ №4 і №6), Чернігівській області (ІТТ №2).

“У жовтні минулого року ми відвідали ІТТ №1 у Запорізькій області, де виявили, що санітарно-гігієнічний стан камерних приміщень вкрай жахливий: брудні, неприємний запах. Ми не розуміли, як там люди взагалі можуть знаходитись”, – розповів Омбудсман.

Тоді в Нацполіції швидко зреагували – розпочали службове розслідування, керівництво ізолятора тимчасового тримання притягнули до дисциплінарної відповідальності. Також швидко вжили заходів, щоб привести умови тримання до національних та міжнародних стандартів.

“У 2024 році ми відвідали п’ять місць несвободи, підпорядкованих ДМС. За результатами цих відвідувань я вніс до ДМС України та МВС України два подання для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень. Але керівництво ДМС надало лише формальні відповіді”, – зазначив Уповноважений ВР з прав людини.

Він навів приклад, що у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, був встановлений факт тривалого утримання людей від 4 до 120 діб без відповідних рішень суду про затримання. 

“Динаміка погіршується. Якщо у 2023 році у вказаній державній установі утримувалася одна особа понад 72 години без рішення суду, то у 2024 році ми вже зафіксували 26 таких фактів”, – додав Лубінець.

Фахівці Офісу омбудсмана у 2024 році здійснили 11 візитів до місць несвободи системи Міноборони України.

“До нас надійшли численні скарги від засуджених військовослужбовців про прояви дискримінації, встановлено недотримання норми площі спальних приміщень, незадовільні умови, в яких перебувають військовослужбовці”.

У 2024 році монітори НПМ відвідали 16 закладів надання психіатричної допомоги. Серед виявлених порушень прав людини – зафіксовані тілесні ушкодження у пацієнтів, про які не повідомляли до правоохоронних органів. Пацієнтів залучали до трудової діяльності без отримання грошової винагороди, фактично під примусом. Також виявили неналежне ведення медичної документації. Матеріально-технічний стан відділень не відповідав стандартам. 

Торік було здійснено 142 відвідування закладів системи соціального захисту населення, що входять до сфери правового регулювання Мінсоцполітики, а також 38 закладів приватної форми власності.

“Найбільш поширеними порушеннями стали відхилення від норм житлової площі на одну особу, ми зафіксували перенаселення установ”, – зауважив Омбудсман.

У житлових кімнатах бракувало необхідних меблів, житлові приміщення були у занедбаному стані, для маломобільних людей не було необхідного оснащення приміщень, медичну допомогу не надавали або надавали невчасно. В інтернатних закладах бракує медичного персоналу. 

“Продовжується практика заборони для підопічних перебувати в денний час у житлових кімнатах”, – звернув увагу він.

Залишається проблема закритості приватних пансіонатів для громадськості та органів державного контролю. Власники відкривають форми економічної діяльності без внесення в реєстр надавачів соціальних послуг, зазначив Омбудсман.

Серед виявлених порушень у таких закладах: ненадання медичної допомоги, буває, що підопічних прив’язують до ліжка, не дають можливості спілкуватися з рідними, забирають особисті речі, банківські картки, зачиняють у кімнаті. 

У спецдоповіді зазначається, що за результатами відвідування моніторами НПМ у 2023 році, рекомендації повністю виконані лише на 16%. В процесі виконання знаходиться 58%, а 26% рекомендацій взагалі не виконали. За словами Дмитра Лубінця, проблеми з виконанням рекомендацій найбільше має ДМС, також ДКВС і Державна судова адміністрація. 

Офіс омбудсмана окремо проводить заходи щодо здійснення офіційної оцінки стану і відповідності законодавства України праву ЄС.

“Як Уповноважений Верховної Ради України я відповідаю за Розділ 23 (першого переговорного кластера “Основи” щодо вступу до ЄС. – Ред). Це розділ, який охоплює сферу судової влади та основоположних прав. Окрема сфера розділу –  запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню та пенітенціарна система“, – звернув увагу Омбудсман.

Раніше ZMINA писала, що на розгляд парламенту внесли законопроєкт №13181, який пропонує змінити низку норм у законі про діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Деякі зміни необхідні для погодження закону про Омбудсмана із законодавством ЄС у контексті євроінтеграційного руху України. У законопроєкті пропонується запровадити додаткові гарантії діяльності Національного превентивного механізму (НПМ), який покликаний запобігати катуванням та жорстокому поводженню в місцях несвободи й передбачає незаплановані перевірки з метою виявлення порушень. Автори проєкту передбачили компенсацію витрат на залучення експертів для НПМ ззовні.