Третина повідомлень про мігрантів в українських медіа є негативними, а некоректну лексику вживають усі ЗМІ – ІМІ

Дата: 17 Грудня 2021
A+ A- Підписатися

29% повідомлень про мігрантів в українських медіа національного рівня і 35% повідомлень у регіональних медіа мають негативне забарвлення. Водночас майже 100%  українських ЗМІ вживають некоректну лексику стосовно мігрантів.

Такими є результати спільного дослідження Інституту масової інформації та Міжнародної організацією з міграції, яке презентували 17 грудня.

Організації проводили дві хвилі моніторингу у вересні та жовтні 2021 року, щоб виявити та проаналізувати теми й наративи українських ЗМІ, що стосуються як іноземних мігрантів в Україні, так і українських трудових мігрантів за кордоном.

Так, у медіа національного та регіонального рівня нейтральними й збалансованими були лише 62% повідомлень про мігрантів, позитивними були 9% повідомлень у національних медіа і лише 3% в регіональних.

Серед негативних нормативів, що транслювалися у ЗМІ були такі, як “іноземці в Україні – або жертви нападів, або представники криміналітету”, “нелегальні мігранти – злочинці, яких потрібно викривати” “студенти іноземці – джерело проблем” та інші.

Крім того, як повідомила під час презентації дослідження виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк, практично 100% українських медіа використовують некоректну термінологію стосовно мігрантів. А саме – словосполучення “нелегальні мігранти” та “нелегали”.

Романюк нагадала, що жодна людина не може бути нелегальною, нелегальними можуть бути лише дії. Тож вживання згаданого словосполучення має дискримінаційний відтінок і створює упередження стосовно людини, знелюднює її.

Дослідження також показало, що 3,6% повідомлень про мігрантів у загальнонаціональних медіа містили мову ворожнечі. Зокрема, у трьох виданнях (“Обозреватель”, “Політека”, УНІАН) зафіксована жорстка мова ворожнечі щодо біженців: базована на соцмережах неперевірена інформація про “біженців-педофілів”. Цю інформацію також передрукувала низка регіональних ЗМІ.

Загалом у регіональних медіа мову ворожнечі містили 6,5% всіх згадок про мігрантів. Мова ворожнечі в медіа супроводжувалася порушенням презумпції невинуватості.

Оксана Романюк зауважила, що крім публікації неперевіреної інформації з соцмереж, ЗМІ також часто передруковували прес-релізи поліції та інших правоохоронних органів, що теж підсилювало загальні негативні наративи щодо мігрантів.

“Лише 8% загальнонаціональних медіа і 3% регіональних готували власні журналістські матеріали про мігрантів. І лише 3% матеріалів у національних медіа і 2% в регіональних містили коментарі юристів, експертів з теми міграції, національних меншин чи міжнародних відносин”, – йдеться в дослідженні.

Присутня на презентації заступниця голови представництва МОМ в Україні Елізабет Ворн наголосила на ключовій ролі медіа у формуванні ставлення до мігрантів та необхідності дотримання ними конструктивного балансу:

“Медіа часто пропонують прості чорно-білі розповіді про складний феномен мігрантів. Розповіді, що підпорядковані дискурсу про те, хто є своїм, а хто є інопланетянином чи аутсайдером. Водночас у розповідях потрібно враховувати ті позитивні речі, які можуть привнести мігранти. Залишаються нерозказаними позитивні історії мігрантів-вчителів, які працюють в школах, лікарів, які, зокрема,  борються із пандемією.  Роль медіа у формуванні громадської думки, а отже опосередковано у формуванні міграційної політики беззаперечна, тому дуже важливо, щоб журналісти мали відповідні знання та навички, щоб розповідати збалансовані історії”.

Для надання матеріалам про біженців більшого конструктиву автори дослідження дають журналістам такі рекомендації.

Не акцентувати на національності в новинах про злочини чи правопорушення. Пам’ятати, що національність, раса, географічне чи етнічне походження не означають автоматично, що людина є підозрілою, належить до певної релігійної течії тощо.

Не сприяти поширенню упереджених наративів щодо чутливих груп населення, які можуть поширюватися в соцмережах.

Вміти розпізнавати мову ворожнечі та ксенофобію. Уникати емоційних узагальнень та суджень з оцінкою, контекстної мови ворожнечі (наприклад, усі повідомлення у вашому медіа про мігрантів стосуються лише криміналу).

Залучати до коментування професійних експертів, правозахисників, представників міжнародних організацій, юристів, які працюють зі справами мігрантів, та організації, що представляють інтереси національних меншин.

Шукати ширший контекст, давати бекграунд до події, про яку повідомляєте. Наприклад, як зазначає Незалежна медійна рада, причинами міграції можуть бути драматичні зміни клімату, які не дають змоги прогодувати родини, міжнародні та внутрішні конфлікти, авторитарні уряди, що вдаються до систематичних репресій та винищення власного населення.

Уникати об’єктивації мігрантів, біженців і завжди намагатися включати їх у повідомлення як суб’єктів із правом голосу.

Повний текст дослідження можна прочитати тут.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: