Торгівля з Росією в Україні безкарна, бо в Кримінальному кодексі немає відповідальності за порушення санкцій – експерт

Відсутність кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення санкційного режиму – один з найбільших недоліків української санкційної політики.

Про це заявив експерт із санкційної політики Богдан Бернацький в ефірі програми Центру журналістських розслідувань “Питання національної безпеки”. 

За його словами, український підприємець може без жодної відповідальності продавати далі Росії будь-які товари.

“Почнемо з того, що в нас немає торговельного ембарго проти Росії. Є персональні санкції щодо них. Секторальний санкційний режим проти Нікарагуа за відкриття почесного консульства в Криму набагато потужніший за санкційний режим проти Російської Федерації наразі”, – повідомив Бернацький. Водночас і у випадку з Нікарагуа немає відповідальності за порушення.

Експерт вважає, що неумисне порушення санкційного режиму було б правильно карати фінансовими штрафами. Натомість кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі передбачити у випадках, коли порушення санкцій підриває державну безпеку і територіальну цілісність України.

У більшості іноземних держав відповідальність за порушення санкцій передбачено санкційними законами. Відповідно до логіки українського законодавства це зробити неможливо – кримінальна санкція можлива лише в Кримінальному кодексі України. Коректно кодифікувати в Кримінальному кодексі України такі зміни експерт назвав “надзвичайним викликом, яким ніхто не займається”.

Наступне питання, яке необхідно було б розв’язати, – визначити правоохоронний орган, відповідальний за розслідування порушень санкційного режиму. За логікою це мало б бути Бюро економічної безпеки (БЕБ).

“Водночас ми бачимо жахливі проблеми з належною роботою БЕБ. Проблематично очікувати від них результатів у такій складній сфері, як розслідування санкційних порушень. До того ж слідчий, який буде здійснювати досудове слідство, як мінімум повинен бути обізнаний в інструментах міжнародної правової кооперації”, – вважає Богдан Бернацький.

Богдан Бернацький також назвав санкційні кроки України, які стали б відчутними для Росії.

Як відомо, з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну країна-агресор навчилась обходити санкції. Вона використовує треті країни та компанії для так званого паралельного імпорту і застосовує західне обладнання для виготовлення озброєння.

Втративши європейський ринок газу, Російська Федерація збільшила експорт сирої нафти та нафтопродуктів, що є основним джерелом доходу для війни.

На десятий рік війни Україна не уніфікувала своє законодавство з європейським, не синхронізувала свої санкції із західними санкційними режимами, не створила спеціальний санкційний орган та не створила відповідальність за порушення санкцій.

Напередодні Центр прав людини ZMINA оприлюднив “Санкційний довідник: уроки для України з практики іноземного санкційного законодавства та міжнародного права”.