Мін’юст та ДМС практично не виконують рекомендацій Омбудсмана з документування ромської спільноти – Лубінець

Органи державної влади практично не виконують рекомендацій Уповноваженого ВР із прав людини з документування ромської спільноти, які були надані в спеціальній доповіді Омбудсмана щодо дотримання прав нацменшин і корінних народів і виконання яких також потрібно для процесу євроінтеграції.

Про це Омбудсман Дмитро Лубінець розповів сьогодні під час обговорення стану виконання рекомендацій спеціальної доповіді Омбудсмана, передає ZMINA.

Скриншот із трансляції обговорення

Виконано дві третини рекомендацій щодо прав національних меншин

У червні 2024 року Уповноважений ВР із прав людини публічно представив спецдоповідь щодо дотримання прав нацменшин і корінних народів в умовах збройної агресії РФ проти України за період із 24 лютого 2022 до 31 грудня 2023 року.

У доповіді були представлені 75 рекомендацій органам державної влади. Рекомендації стосуються ключових сфер: мови, освіти, культури, участі в політичному житті, протидії дискримінації, документування.

23 квітня 2025 року Омбудсман розповів про стан виконання цих рекомендацій. Загалом виконано 45 рекомендацій (60%). У стані реалізації перебувають 12 рекомендацій (16%), але 18 рекомендацій (24%) не виконано.

Омбудсман повідомив, що на 100% виконали показники Міністерство освіти і науки, Міністерство закордонних справ, Мінкульт, обласні військові адміністрації. Зокрема:

• МОН розробило та підтримало навчальні програми мовами національних меншин;
• МЗС активно залучає представників національних меншин, спільнот до міжнародних форумів, підкреслюючи мультикультурність України;
• в ОВА створено платформи для регулярного діалогу та консультацій із представниками національних меншин.

Критично низький рівень виконання рекомендацій зафіксовано в Державній міграційній службі України – лише 8,3%. 

Найгостріші проблеми – щодо права на отримання документів, що посвідчують особу

Не реалізовано більшість рекомендацій щодо документування осіб з-поміж ромської спільноти. У результаті найуразливіші спільноти залишаються без необхідного захисту, уваги та ресурсів, зауважив Дмитро Лубінець:

“Право на отримання документів, що посвідчують особу. Ми напрацювали 13 рекомендацій, з яких виконано лише одну. Відповідальними за їхню реалізацію були переважно Державна міграційна служба та Мін’юст”.

Омбудсман звернув увагу, що масштаби проблеми вражають: десятки тисяч людей не можуть отримати документи.

“Не маючи документів, вони повністю ізольовані від будь-якого суспільного життя в Україні. Це проблема, яку Україна не може розв’язати весь період своєї незалежності. Органи, які напряму за це відповідають, повинні максимально включатися в процес реалізації і виконання наших рекомендацій. В першу чергу, це Державна міграційна служба України”, – додав Лубінець.

Він перелічив проблеми, пов’язані з документуванням ромської спільноти:

• відсутність концепції створення реєстру осіб, у яких немає документів, що посвідчують особу та належність до громадянства;.
• не розроблено порядку видавання тимчасового посвідчення таким особам на період проходження процедури документування;
• процедура отримання документів займає місяці, інколи роки, якщо людина самостійно звертається до українських судів. Весь цей час люди не можуть отримати базові послуги: медичні, освітні, соціальні.

“Ми навіть запустили разом з Радою Європи окремий проєкт документування представників ромської національної спільноти. З 2023 року станом на сьогодні вдалося видати паспорти 159 громадянам України, 85 свідоцтв про народження, 23 людини за нашого сприяння звернулися до українського суду”, – розповів Уповноважений ВР з прав людини.

Він розповів, що в рекомендаціях прописано, що треба зробити та які нормативно-правові акти ухвалити, щоб розв’язати цю проблему.

У ЄС звертають увагу на дотримання прав ромської спільноти в Україні

Захист прав національних меншин буде одним із ключових проблемних питань на шляху євроінтеграції України, наголосив Дмитро Лубінець. Він пояснив, що звіт про виконання рекомендацій із забезпечення прав нацменшин відображає виконання зобов’язань України за розділом 23 переговорів щодо вступу до ЄС.  

“Офіційний документ за результатами обговорення буде скерований на ім’я прем’єр-міністра України, щоб він розумів, які органи це виконують, а які блокують. Щоб потім, після консультацій із представниками Європейської комісії, не було бажання знаходити аргументи, що нас заблокували спеціально, що це політичне питання. Домашню роботу давайте самі зробимо, щоб аргументів у наших противників не залишилося”, – закликав Омбудсман.

Скриншот із трансляції обговорення

За словами менеджерки проєктів Ради Європи, ромської правозахисниці Земфіри Кондур, багато з рекомендацій, зазначених у спецдоповіді, вже відображені в дорожній карті до розділу 23 переговорного процесу вступу до ЄС. Щодо питання захисту прав нацменшин проводиться постійний моніторинг Єврокомісії:

“Під час процесу скринінгу було приділено дуже багато уваги питанню  документування ромського населення. Питання національних спільнот має великий вплив на подальший процес вступу України до ЄС”.

Питання захисту прав національних меншин, і ромів зокрема, є важливим фактором, який розглядатиме Європейська комісія, наголосила правозахисниця.

Раніше ZMINA писала, що на початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року. Серед ключових заходів: гармонізація українського законодавства відповідно до міжнародних стандартів, розширення можливостей для використання мов національних меншин у публічній сфері, покращення доступу до освіти рідною мовою, розвиток механізмів боротьби з дискримінацією. 

Також ZMINA повідомляла, що попри повномасштабну війну права ромів залишаються у фокусі державної політики. На розгляді парламенту перебуває законопроєкт № 5488, який передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту від дискримінації та посилить відповідальність за злочини, скоєні з мотивів ненависті.