“Світ не має рішення, як звільняти цивільних бранців”: на Майдані пройшла акція на підтримку полонених українок
У Києві на майдані Незалежності пройшла акція на підтримку бранок Кремля, яких незаконно утримують в неволі у РФ та на окупованих Росією територіях. Акція приурочена до Міжнародного дня боротьби із сексуальним насильством в умовах конфлікту, який відзначається 19 червня. Адже, за свідченнями правозахисників, майже 80% жінок і чоловіків у полоні потерпають від сексуального насильства.
Як передає кореспондентка видання ZMINA, в акції, організованій громадською організацією “Нумо, сестри!”, взяли участь близько 50 людей, зокрема рідні полонянок.
Фото: ZMINAВони передали звернення до президента України Володимира Зеленського з проханням посприяти звільненню всіх жінок з російських катівень. До звернення родини долучили список з прізвищами близько 40 українок, які досі перебувають у неволі. А також передали плакат, який власноруч намалювала донька бранки Наталії Власової.
Присутня на заході членкиня ГО “Нумо, сестри!” Єлизавета Шумська зазначила, що їхня організація разом з родинами просить президента посприяти звільненню цивільних жінок та чоловіків, які перебувають у російській неволі.
“Ми бачимо, що зараз обмінюють наших військовополонених і це дійсно дуже велика робота. Ми дуже вдячні всім, хто причетний до проведення цих великих обмінів. Але у них майже немає цивільних. Ми просимо приділити питанню цивільних більшу увагу. І ми додали до звернення перелік з близько 40 жінок, про яких ми маємо право говорити”, – наголошує вона.
Під час виступу голова ГО “Нумо, сестри!” Людмила Гусейнова вкотре нагадала про свій досвід перебування у кремлівських в’язницях. Завдяки пережитому там вона розуміє, в яких пекельних умовах перебувають щодня ті українки, яких досі незаконно утримує РФ.
“Я розумію, як їм важко виживати. Як їм важко сподіватися на звільнення. Ви знаєте, що там знаходяться дівчата по шість-сім років? Вони не мають можливості спілкуватися з рідними. Їхні діти ростуть без опіки мам, бо вони роками їх не бачать. Це несправедливо. Це неправильно”, – зауважує правозахисниця.
Вона нагадала, що 19 червня відзначається Міжнародний день протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом. На думку Гусейнової, міжнародна спільнота досі не знайшла механізмів звільнення цивільних українців з російських катівень.
“Світ не має рішення, як звільняти цивільних бранців”, – додає вона.
Також Людмила зазначила, що звільнені цивільні не отримують від держави тієї підтримки, яку б мали їм надавати. На сьогодні не розроблені програми з їхньої реабілітації – як психологічної, так і медичної. Втім, вона впевнена, що їм вдасться добитися належної підтримки від державних органів, які мають опікуватися цією категорією людей:
“Ми не знаємо, яку підтримку та допомогу може їм надати держава. Це також велика проблема, коли вони повернуться і коли їх звільнять. Але ці люди будуть мати реабілітацію. Ці люди будуть мати підтримку – і психологічну, і медичну, і соціальну. Ці люди будуть мати дах над головою, бо дуже шкода, що, повертаючись на рідну землю, цивільні бранці не мають притулку. Вони не знають, куди їм йти. Дуже шкода, що для цих людей не існує реабілітаційних програм. Ані для самих постраждалих, ані для їхніх родин”.
Наприкінці свого виступу Гусейнова підійшла та обійняла доньку бранки Наталії Власової – Юлію. Вона розповіла, що зранку дівчинка власноруч намалювала плакат про незаконну ув’язнену у РФ матір.
Фото: ZMINA“Ця дитина шість років не бачить свою маму. Уявіть собі! Ця дитина мріє, що вона обійме маму. Вона написала, що Наталія Власова є найкращою мамою. Ми маємо підтримувати таких дітей. Ми маємо зробити все можливе, щоб вони побачили своїх рідних. Треба про це говорити, а не мовчати”, – вважає Гусейнова.
Захід також відвідала колишня бранка та вчителька з Горлівки Наталя Шило. Вона розповіла, що в ув’язненні українки щодня говорили про своїх дітей, батьків, життя та страви. Попри весь жах російської неволі, вони сподівалися на те, що їх обміняють.
“Так вийшло, що частину обміняли, а частину залишили там. Звертаймося до влади та міжнародних організацій, щоб вони витягнули цих людей. Там дуже важко. Ми на вас дуже чекаємо і ми за вас боремося”, – каже вона.
Її підтримала інша полонянка Віра Бірюк, яка рік пробула в незаконному ув’язненні на Луганщині:
“Ми визначали собі дні повернення. На яке свято це відбудеться. Я приїхала, а дівчата залишились там. Аліна, Наталя, Настя, Олена, Ліля та інші. Це наш обов’язок, щоб вони усі повернулися додому”.
Фото: ZMINAАкцію відвідала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Вікторія Петрук. Вона наголосила, що влада робить все можливе, щоб повернути всіх бранок до України. Вони також пам’ятають про тих жінок, які незаконно утримуються у РФ або на ТОТ з 2014 року.
До заходу приєднався колишній цивільний бранець Даніїл Булгаков. Він розповів, що поряд з чоловічими камерами завжди утримувалися жінки, над якими росіяни так само знущалися. Зокрема, українки зазнавали фізичних знущань та сексуального насильства.
“Ми щодня думали, наскільки нам важко, а ще важче жінкам, які там знаходяться. Бо вони позбавлені всього необхідного для існування. Люди, які там знаходяться, є ідеальною для них ціллю, бо ми не можемо чинити їм опір. Не можемо нічого їм сказати. Ми можемо лише хилитися й отримувати ті покарання, які, як вони вважають, ми заслужили за нелюбов до їхнього “російського миру”. І повернути цих людей – це першочерговий обов’язок нашої держави. Без політичної волі це, на жаль, зробити неможливо”, – вважає він.
Фото: ZMINAУсі присутні на акції піднялися з Майдану до Офісу президента і вручили представнику ОП звернення та інші документи. Під час цього Гусейнова наголосила на тому, що Зеленський має побачити, скільки дітей росте без матерів, поки вони знаходяться в ув’язненні на окупованих територіях або у РФ. Вона ще раз нагадала, що окупанти затримували українок лише за те, що вони були громадянками України та чинили тихий спротив окупаційній владі.
Нагадаємо, за інформацією Координаційного штабу, на сьогодні в російській неволі утримується 403 українки, серед яких є як військові, так і цивільні.
