Судова реформа має негативну “побічну дію”, якій можна було запобігти — експерт

Судова реформа в Україні спричинила на сьогодні негативну “побічну дію”, якій можна було запобігти.

Про це заявляє заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда на своїй сторінці у Фейсбук.

В числі таких негативних наслідків він, зокрема, називає законодавчий вакуум для Вищої ради юстиції і розгляду конституційних скарг у Конституційному Суді та запровадження з 1 січня 2017 року адвокатської монополії на представництво у вищих судах і Верховному Суді без реформування адвокатури.

Експерт також говорить про проблеми із здійсненням правосуддя. Адже згідно з інформацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, станом на 12 жовтня в країні було 219 судів, в яких більше 50% суддів не здійснюють правосуддя у зв’язку із закінченням 5-річного строку повноважень, досягненням суддею 65-річного віку та з нескладенням присяги судді.

Куйбіда звертає увагу, що 7 судів з цього списку не працюють через повну відсутність суддів, які мають право здійснювати правосуддя.

Він також говорить про неможливість розгляду судами деяких категорій справ – про усиновлення, про позбавлення дієздатності, про примусове надання психіатричної допомоги та ін., оскільки ЦПК передбачає розгляд таких справ за участю народних засідателів, а в зміненій Конституції їх немає.

“Чому так сталося? Або президент як ініціатор судової реформи пустив її на самотік, не довівши до логічного завершення. Або процес внесення змін затягується свідомо, аби змусити парламент прийняти абищо (особливо, це стосується перших двох проблем). Або парламент не здатний об’єднатися заради вирішення цих проблем. Якщо так піде далі, то кількість і масштаби проблем лише зростатимуть”, – пише Куйбіда.

Але, за його словами, він “усе ще вірить в можливість успіху судової реформи і тимчасовість “побічної дії””, хоча над цим треба працювати.

Нагадаємо, 30 вересня набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і новий закон “Про судоустрій і статус суддів”.

Згідно з ними, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ліквідуються і створюється новий Верховний Суд як єдиний суд касаційної інстанції.

Усі 200 суддів нового Верховного Суду мають бути відібрані на конкурсі.

Усі районні, міжрайонні, міські суди замінять на окружні суди. Апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах, розглядатимуть цивільні та кримінальні справи. Відповідно до закону, у складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Також у рамках реформи планується створення окремих Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Ці суди будуть діяти як суди першої інстанції, а їх рішення зможе переглядати тільки Верховний суд України.

Ще однією важливою складовою судової реформи є поступове впровадження адвокатської монополії на представництво в судах. Це означає, що адвокати отримають виключне право представляти сторони в суді. Відбудеться це не одразу з 30 вересня, а впродовж трьох років – із 1 січня 2017, 2018 і 2019 років відповідно у Верховному Суді, в апеляційних і в місцевих судах.