Суд у Ростові не дозволив бабусі бранки Кремля Ірини Навальної бути присутньою під час відкритого засідання
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону не дозволив бабусі незаконно утриманої окупантами Ірини Навальної бути присутньою онлайн на відкритому засіданні. Проте на засідання допустили російських журналістів.
Про це виданню ZMINA розповіла мати Ірини Олександра Столяр.
Ірина Навальна в Південному окружному військовому суді, 23 листопада 2023 року. Фото: Олександра Астахова / Медіазона“Зараз в Ірини покращились умови утримування, принаймні в камері є вода. Це те, чого не було в Донецькому СІЗО. Я звернула увагу, що під час судового засідання Ірина мала нормальний вигляд і не була виснаженою”, – каже мати дівчини.
За даними реєстру ростовського суду, перше слухання в справі Ірини мало відбутися 26 жовтня. Однак Навальну привезли до Ростова пізніше – на початку листопада.
За словами Олександри Столяр, суд мав заслухати справу Ірини о 14-й годині дня, але Навальну привезли лише на початку 18-ї. Водночас заздалегідь було заявлено, що судове засідання має закінчитися о 18-й годині. Так воно і відбулося. Під час засідання, яке тривало 40 хвилин, її донька встигла лише сказати, що вона не визнає своєї провини. Наступного разу її справу мають слухати 21 грудня.
Свідки розповіли Олександрі, що під час виступу сторони захисту російські судді можуть дивитися телефон або спілкуватися зі своїми колегами. Тобто адвокатів узагалі ніхто не слухає. Тож вона розуміє, що у випадку Ірини, найімовірніше, буде так само.
“Там уже все заздалегідь вирішено, тому всі ці судові процеси відбуваються для галочки. Це проста формальність, яка створює ілюзію законності”, – вважає мати.
За словами Олександри, стан Ірини покращився через те, що її перестали труїти. Вона переконана, що в Донецькому СІЗО всім жінкам щось підсипали або в їжу, або у воду. Через це в жінок тривалий час не було місячних, а на тілі з’являлися висипання. Бранки, яких утримували у цій в’язниці і які повернулися за обміном, після повернення додому здавали розгорнуті аналізи на токсикологію. На жаль, українські лікарі так і не змогли встановити причину їхніх проблем.
“Це лише моє припущення, але я думаю, що вони могли давати їм якісь заспокійливі ліки типу брому, який свого часу давали строковикам у радянській армії”, – вважає жінка.
Столяр пригадує, що у квітні 2023 року в бабусі Ірини не прийняли передачу “через особливе розпорядження”. Тоді жінка звернулася до адміністрації СІЗО з проханням показати їй цей папірець. Працівники в’язниці в її присутності почали шукати його в інтернеті, але так нічого і не знайшли.
“Вони не приймали посилки до листопада, поки її не перевезли до Ростова-на-Дону. І лише після цього бабусі дозволити передати їй продукти. Водночас висунули умову, що вони не мають бути в пачках та місткостях”, – додає жінка.
Нагадаємо, 23 листопада в Південному окружному військовому суді, що на Ростові-на-Дону, відбулося перше судове засідання в справі 25-річної мешканки Маріуполя Ірини Навальної. Дівчину звинувачують у спробі вчинення теракту та незаконному зберіганні вибухівки (стаття 222.1 КК РФ).
За версією обвинувачення, у вересні 2022 року, під час проведення “референдуму”, Навальна збиралася влаштувати “теракт”. Він нібито мав бути вчинений біля окупаційної адміністрації Маріуполя, а його метою була демонстрація “протесту проти суверенітету ДНР”. Для цього вона нібито почала “співпрацювати” з представником українських спецслужб. За словами прокурора, після скоєння теракту Навальна мала нібито отримати від представника спецслужб 100 тисяч гривень.
Сторона обвинувачення каже, що спільник Ірини відправив саморобну вибухівку до Маріуполя, де сховав її в “нежитловому приміщенні”. Він же визначив місце та дату теракту – 27 вересня 2022 року (останній день “референдуму”).
Як стверджує прокурор, уранці 27 вересня Ірина нібито “привезла” вибуховий пристрій до виборчої дільниці, розташованої в Приморській райадміністрації. “Заклавши” вибухівку, дівчина поїхала по пульт. Поки її не було, його випадково знайшли правоохоронці. Згодом цього ж дня затримали саму Навальну, у якої “знайшли” пульт дистанційного керування.
Дівчину незаконно утримували в Донецькому СІЗО понад рік, а потім перевезли до Ростова-на-Дону.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
