Строковики, яких залучають до бойових дій, залишаються найменш соціально захищеною групою – МІПЛ

Строковики, яких залучають до бойових дій, опиняються в найуразливішому становищі: вони мають менше соціальних гарантій, нижче грошове забезпечення та обмежений доступ до пільг у порівнянні з мобілізованими та контрактниками.

Про це повідомляє Медійна ініціатива за права людини.

Фото: МІПЛ

За словами правозахисників, один зі строковиків, імʼя якого не вказують з міркувань безпеки, пішов служити 2020 року. Чоловік розповідає, що перше бойове завдання вони з побратимами виконували на Харківщині.

“Це був ресторан “Роза вітрів”. Тоді були перші дні війни, і ми готувалися приймати бій із росіянами. У Харківській області ми пробули десять місяців. Потім командування сказало: “Збирайтеся, їдете на Бахмут”. Ніхто й слова не сказав, бо всі боялися наслідків. Нам казали, що, якщо відмовишся, посадять у тюрму. Постійно повторювали, що це наш обов’язок”, – стверджує боєць.

Правозахисники наголошують на тому, що строковиків “призивали виключно для виконання завдань мирного характеру, а не для участі у бойових діях”. Відправляючи їх на “нуль”, держава в такий спосіб бере на себе відповідальність за їхню подальшу долю.  

“Багато з них опинилися в бойових умовах без належної підготовки, однак мужньо і віддано захищали Україну”, – додають експерти.

Представники МІПЛ звернулися по роз’яснення до Нацгвардії. Там відповіли, що в межах чинного законодавства строковиків можна залучати до виконання бойових завдань. Також під час воєнного стану підрозділи НГУ інколи передаються в підпорядкування командуванню ЗСУ.

“Законодавством не передбачено обмежень щодо участі військовослужбовців строкової військової служби у виконанні завдань, пов’язаних із захистом незалежності та територіальної цілісності України”, – йдеться в документі.

Попри законну залученість строковиків до бойових дій, ця категорія військових залишається найменш соціально захищеною. Зокрема, бійцям, які зникли безвісти під час боїв, тривалий час відмовлялися надавати статус УБД.

Згодом зниклих безвісти строковиків прирівняли до інших військових, щоб вони мали змогу отримати винагороду в 100 тисяч гривень на місяць за участь у бойових діях. У разі їхнього зникнення чи полону ця виплата поширюється на їхні родини.

“Зазначені суми нараховуються так: 50% зберігається на рахунку військового до його повернення, а інші 50% отримує родина”, – пояснюють експерти.

Крім того, у строковиків набагато менше грошове забезпечення, ніж у мобілізованих чи контрактників. У листопаді 2023-го їм почали платити 6 тисяч гривень на місяць, хоча мобілізовані чи рекрути із самого початку отримують понад 20 тисяч гривень. Це підтверджує онлайн-калькулятор грошового забезпечення Міноборони.

Сімʼї зниклих безвісти й полонених строковиків просять уряд про право на пільги для працездатних батьків. Також вони хочуть, щоб строковикам, які під час повномасштабного вторгнення були у війську і брали участь у бойових діях не менш ніж шість місяців, виплатили по 1 мільйону гривень. Правозахисники нагадують, що наразі це передбачено лише для молоді, призваної після 24 лютого 2022 року.

“У Нацгвардії МІПЛ повідомили, що займаються цим питанням, однак жодної конкретики тут наразі немає”, – йдеться в статті.  

До того ж родини скаржаться на відсутність суспільного визнання й підтримки, оскільки панує думка, що українські строковики не воювали й не можуть бути серед зниклих безвісти чи полонених.

Нагадаємо, Військово-Морські сили ЗСУ закликають використати всі можливі механізми тиску на РФ, щоб дізнатися про долю моряків з катера “Станіслав”, екіпаж якого зник безвісти ще 2022 року. 

У 2022 році, у березні та квітні, внаслідок ракетних ударів армії РФ затонули катери “Словʼянськ” та “Станіслав”. Перший – за 2 кілометри від берега в районі між Кінбурнською і Тендрівською косами, а другий – біля острова Зміїний. 

Від початку повномасштабного вторгнення екіпажі обох катерів жили на них.

Після влучань російських ракет частину моряків змогли врятувати, однак досі доля щонайменше 16 людей невідома. Мати наймолодшого моряка Нікіти Шерішоріна Тетяна, спілкуючись із журналістами МІПЛ, казала, що має досить неофіційної інформації про полон у росіян, у який могли потрапити моряки. 

Фото: МІПЛ (бригада “Спартан” (3017 частина НГУ)