Справи Майдану: судитимуть командира львівського “Беркуту” та його підлеглого за вбивства мітингувальників

Колишнього командира Львівського батальйону міліції особливого призначення “Беркут” та помічника начальника штабу підрозділу судитимуть за організацію вбивств мітингувальників у Києві 18 лютого 2014 року.

Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

Слідчі встановили, що 18 лютого 2014 року ці правоохоронці безпосередньо сприяли вбивству трьох активістів. Також різні тілесні ушкодження отримали понад 100 учасників акції протесту, 10 дістали вогнепальні поранення.

За даними слідства, командир львівського “Беркуту” за вказівкою керівництва столичної міліції віддав наказ підлеглим отримати патрони зі свинцевою картеччю, спорядити їх до помпових рушниць і вести невибіркову стрільбу по активістах. Згодом вогнепальну зброю намагалися сховати.

“Колишній командир спецпідрозділу працював у правоохоронних органах Росії та, маючи громадянство країни-агресора, шляхом обману набув громадянства України, якого в результаті був позбавлений”, – йдеться в повідомленні.

Обвинуваченим інкримінували незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій; перевищення влади та службових повноважень; умисне вбивство; заподіяння умисних тяжких, середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень; вчинення терористичного акту; привласнення вогнепальної зброї. 

Колишні правоохоронці на підставі рішень суду з 2023 року перебувають під вартою.

Раніше колишнього заступника керівника спецпідрозділу “Беркут” АРК Крим Сергія Марченка визнали винним у державній зраді, перевищенні влади та службових повноважень, а також незаконному перешкоджанні проведенню зборів і мітингів та засудили до 15 років з позбавленням права обіймати посади в державних і правоохоронних органах строком на три роки. Також засудженого позбавлено спеціального звання – підполковник міліції.

Нагадаємо, тоді через протиправні дії працівників органів внутрішніх справ 55 учасникам мирного зібрання на майдані Незалежності в Києві були заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, більш ніж 300 учасників були змушені тікати із середмістя столиці й переховуватися в приміщені Михайлівського собору. Ці події призвели до суспільно-політичної кризи, масових протестів проти чинного на той час політичного керівництва держави.