Справу про удар по кафе в Грозі, де Росія вбила 59 людей, передали до суду
До суду передали обвинувальний акт щодо сімох людей, яких українські правоохоронці вважають причетними до російського ракетного удару по кафе в селі Гроза на Харківщині 5 жовтня 2023 року. Тоді загинули 59 цивільних, зокрема восьмирічна дитина. Справу розглядатимуть за відсутності обвинувачених, оскільки вони перебувають у розшуку.
Про це повідомив Офіс генерального прокурора.
Серед обвинувачених – двоє колишніх мешканців Грози, які, за версією слідства, передали російській стороні координати кафе та точний час поминального обіду, а також п’ятеро представників військового командування РФ, причетних до планування та вчинення атаки.
Російська балістична ракета “Іскандер-М” влучила в кафе “Супутник” 5 жовтня 2023 року. У закладі проходив поминальний обід після перепоховання українського військового Андрія Козиря.
Внаслідок удару загинули 59 людей – майже шоста частина тодішнього населення села. Серед убитих був восьмирічний хлопчик. За даними Офісу генпрокурора, ще п’ятеро людей дістали поранення.
Моніторингова місія ООН з прав людини після власного розслідування дійшла висновку, що всі загиблі були цивільними. Представники місії двічі відвідували Грозу, спілкувалися з людьми, які вижили, місцевими посадовцями, медиками та працівниками моргу. В ООН не знайшли підтверджень присутності чинних українських військових у кафе під час удару.
За даними правоохоронців, інформацію про місце і час поминок російській стороні передали брати Володимир і Дмитро Мамони – колишні мешканці Грози.
Під час російської окупації вони перейшли на бік РФ і працювали у створеному окупантами “управлінні внутрішніх справ військово-цивільної адміністрації Харківської області”. Після звільнення Харківщини брати втекли до Росії.
За версією СБУ, перебуваючи в РФ, вони підтримували зв’язок зі знайомими в Україні та під виглядом звичайних розмов збирали інформацію про розташування Сил оборони й масові заходи. Напередодні удару вони дізнавалися про перепоховання Андрія Козиря, місце проведення поминок і час, коли там зберуться люди.
Згодом правоохоронці встановили, що близько п’яти місцевих мешканців справді повідомляли братам подробиці про поминки, однак робили це, не усвідомлюючи, для чого ті збирають інформацію. Тому цих людей залучили до провадження як свідків.
У лютому 2024 року Дмитру Мамону заочно оголосили підозру в державній зраді. Його брат Володимир на той момент уже був фігурантом окремого заочного судового провадження.
У липні 2026 року правоохоронці також встановили п’ятьох російських військових, яких вважають причетними до організації удару.
За даними слідства, начальник розвідки контрадмірал Олексій Петрушин отримав інформацію про перебування цивільних у кафе та перевірив її. Після цього заступник командувача віцеадмірал Сергій Пінчук підготував пропозицію завдати ракетного удару.
Остаточне рішення про атаку, за версією слідства, ухвалив начальник штабу – перший заступник командувача об’єднаного угруповання військ РФ генерал-полковник Олексій Кім.
Підготовку до удару організував полковник Дмитро Козловський, а виконання наказу забезпечив командир 119 ракетної бригади 41 загальновійськової армії РФ полковник Іван Петров. Його підлеглі здійснили пуск “Іскандера” по кафе.
У липні всім п’ятьом російським військовим заочно повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
Щоб відновити обставини атаки, слідчі оглянули місце удару, провели 3D-сканування, дослідили уламки ракети, встановили траєкторію її польоту та місце запуску. За останніми даними Офісу генпрокурора, у провадженні провели понад 270 судових експертиз.
П’ятьох представників російського військового командування обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством, вчиненим групою осіб за попередньою змовою, – за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України в редакції, що діяла на момент злочину.
Двох цивільних фігурантів обвинувачують у пособництві в скоєнні цього воєнного злочину, а також у державній зраді в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб.
Досудове розслідування проводили слідчі Управління СБУ в Харківській області. До документування злочину й аналізу доказів також залучали фахівців міжвідомчої робочої групи при Офісі генпрокурора та Головного управління розвідки Міноборони.
