Споживання новин із соцмереж та фейки, створені ШІ, серед найбільших інформаційних небезпек в Україні – медіаексперти
Найбільшими інформаційними небезпеками для України сьогодні є споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низька якість української журналістики.
Такі висновки озвучили медійники та експерти з медіаграмотності, які взяли участь у конференції з протидії дезінформації “ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля”, що відбулася 25 жовтня в Києві.
Учасники конференції “ДезАут: як вибити маніпуляції за межі інформаційного поля”. Фото: Інтерньюз-УкраїнаПамела Мур, виконавча директорка департаменту програм з підтримання миру та стабілізації міністерства міжнародних справ Канади, наголосила, що Росія координує дезінформаційні кампанії у світі, поширюючи маніпулятивні наративи, щоб викривити інформаційний простір, посіяти розгубленість, розбрат і недовіру до демократії.
Памела Мур. Фото: Інтерньюз-Україна“Ці дії ставлять під загрозу багато життів. Підривають мир, процвітання та індивідуальні свободи, а також загрожують дестабілізацією нашій міжнародній системі, заснованій на правилах”, – зазначила Памела Мур у своїй промові на відкритті заходу.
Про загрози дезінформації та шляхи боротьби з ними розповідали на чотирьох дискусійних панелях. Під час першої спікери обговорили стан українського інфополя та інформаційні загрози в умовах війни. До найбільших інформаційних небезпек для України зарахували: споживання новин із соцмереж, скорочення підтримки регіональних медіа, використання ШІ для створення фейків, падіння довіри до традиційних медіа та низьку якість української журналістики. Для боротьби з дезінформацією учасники пропонували власні формули.
“Для початку слід максимально закрити канали поширення російської дезінформації. Другий напрям – це створення власного контенту. Третій – медіаосвіта. Щоб люди могли самостійно визначати правдивість інформації”, – вважає Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Заблокувати всі канали поширення російської дезінформації в соцмережах поки неможливо, погоджуються експерти. Платформами, де активно поширюють фейки, залишаються телеграм, тікток і мета.
“Ми вже знаємо, як працювати з телеграмом, але тікток – поки щось незвідане для нас. Телеграм – це переважно текстова інформація. У тікток інший формат, є відео та аудіо, які яскраво передають емоції. І, коли люди не хочуть самостійно шукати інформацію, вони приходять у тікток, де їм доступною мовою вкидають якийсь наратив”, – пояснив журналіст Texty.org.ua Сергій Міхальков, який спеціалізується на аналізі російської дезінформації.
Попри загальне визнання, що Росія використовує телеграм для поширення фейків та маніпуляцій, учасники панелі сумніваються в необхідності його заборони.
“Якщо ми закриємо телеграм, російські бюджети на дезінформацію не зникнуть. І є побоювання, що ці бюджети перейдуть у тікток. Інформацію в телеграмі ми принаймні можемо аналізувати, бо це текст. У тіктоку терабайти відео, з якими складно працювати”, – вважає Вадим Карпʼяк, журналіст, ведучий програми “Свобода слова”.
Вадим Карпʼяк. Фото: Інтерньюз-УкраїнаЗагрозу у швидкому поширенні пропаганди через соцмережі вбачає також директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Ще одна небезпека, за її словами, – це падіння довіри до традиційних медіа та маніпуляції, створені штучним інтелектом.
“І, нарешті, поляризація, зумовлена, зокрема, єдиним марафоном, який дуже відхилив маятник довіри в суспільстві. У підсумку ми маємо дуже позитивну картинку на телебаченні, і суспільство шукає деінде щось, чим можна її збалансувати”, – зазначила Оксана Романюк.
Окрема проблема, на думку експертів, – погіршення навички українців розпізнавати маніпуляції. У 2023 році індекс медіаграмотності громадян знизився до 76% у порівнянні з 81% наприкінці 2022-го. Однак для цієї тенденції є пояснення.
“Одним з компонентів вимірювання індексу є споживання медіа. Зараз ми фіксуємо в українців втому від новин, і через падіння цього споживання вважаємо, що люди стали менш відповідально підходити до добору джерел та перевірки інформації”, – розповіла Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа”, що проводить вимірювання індексу медіаграмотності.
За її словами, у 2023 році тільки 12% українців підтвердили, що розуміють роль штучного інтелекту у створенні пропаганди та вважають, що можуть її розпізнати. Хоча ШІ активно застосовують для генерації фейків.
“Зараз технології настільки розвинені, що ми вже не можемо бути впевненими, що є справжнім, а що штучним. Часто можна побачити поради на кшталт “Як відрізнити справжні фото від згенерованих”, але ця інформація швидко втрачає актуальність”, – пояснив небезпеку консультант та автор тренінгів з генеративного ШІ Олексій Мінаков.
Експерти переконані, що штучний інтелект можна використовувати й для боротьби з дезінформацією: автоматизованого аналізу контенту на наявність маніпуляцій, оброблення великих обсягів інформації, створення власних алгоритмів для виявлення певних патернів тощо.
Також на конференції обговорили проблему гендерної дезінформації. Учасникам презентували дослідження Страткому ЗСУ щодо спроб російських пропагандистів дискредитувати Олену Зеленську в Україні та за кордоном. Другою частиною блоку стала дискусійна панель про російські маніпуляції питанням гендеру.
Аналітикиня ГО “Інтерньюз-Україна” Дзвенислава Щерба виділила чотири основні гендеровані наративи російської пропаганди, спрямовані проти українок:
- виправдання гендерно зумовленого насильства та заклики до нових воєнних злочинів;
- представлення військовослужбовиць ЗСУ “несправжніми жінками”, щоб виправдати жорстоке поводження з ними в полоні;
- дискредитація жінок, які пішли служити до ЗСУ;
- дискредитація українських біженок за кордоном.
Деякі з цих наративів можна побачити й в українському інфопросторі. ГО “Інтерньюз-Україна” провела дослідження проблематики гендерної дезінформації в медіа, яке підтвердило використання цих тем для посилення нерівності в суспільстві.
Дзвеніслава Щерба та Інна Совсун. Фото: Інтерньюз-УкраїнаНародна депутатка України Інна Совсун зазначила, що частина українців досі має дещо застарілі погляди на гендерні ролі й Росія використовує це у своїх інтересах.
“Але це не означає, що потрібно відступити й забути про права жінок. Слід проактивно реагувати й розповідати правдиву інформацію, особливо молодому поколінню”, – наголосила вона.
Спікери зазначили, що українські підлітки перебувають у зоні впливу російської дезінформації, оскільки рівень споживання російського контенту серед них усе ще досить високий.
Просувати український порядок денний та протистояти російським інформаційним маніпуляціям доводиться не лише вдома, а й за кордоном. Учасники четвертої дискусійної панелі обговорювали, як Україні протидіяти Росії в глобальному інформаційному просторі. Спікери погодилися, що найкраща стратегія в боротьбі з дезінформацією – поширювати власні наративи. Для цього важливо доносити новини з України іноземцям, використовуючи власні ресурси.
“Ми маємо писати правду. Люди, які нас читають, повинні розуміти – що б не сталося в Україні, Росії (та загалом у цьому регіоні), вони можуть довіряти нашій інформації”, – вважає заступник головного редактора The Kyiv Independent Олексій Сорокін.
Він зазначив, що в глобальному інформаційному полі українські медіа мають адаптувати контент для міжнародної аудиторії та не боятися висловлювати критичні зауваження, оскільки це підвищує довіру та покращує репутацію.
Минулого року проактивна увага до України у світі знизилася. Тому українцям варто шукати нові способи достукатися до міжнародної авдиторії.
Спікер(к)ами на заході також виступали: Павло Бєлоусов, експерт із питань цифрової безпеки ГО “Інтерньюз-Україна”; Ольга Петрів, юристка із ШІ в ЦЕДЕМ; Максим Віхров, старший аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки; Михайло Корюкалов, фахівець із гендерних питань, кандидат політичних наук; Ксенія Калина, завідувачка комунікаційного відділу Українського інституту; Марія Липяцька, голова організації BRAND UKRAINE; Віталій Рибак, менеджер програми інформаційної стійкості NDI; Олена Галушка, співзасновниця Міжнародного центру перемоги України (ICUV).
Конференція організована ГО “Інтерньюз-Україна” в межах проєкту “Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації”, що втілюється за підтримки уряду Канади.
