“Сімейний альбом”: у Польщі покажуть український фільм про паралелі Голодомору і війни РФ проти України

13 жовтня в Польщі відбудеться премʼєра документального фільму “Сімейний альбом”, режисеркою якого є Марина Ткачук. Стрічка побудована на історичних паралелях між Голодомором 1932–1933 років і сучасною війною Росії проти України. 

Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Премʼєра буде частиною ювілейного 40-го Варшавського міжнародного кінофестивалю. “Сімейний альбом” покажуть у межах конкурсу документальних фільмів фестивалю категорії “А”.

Так, у сюжет фільму покладена особиста історія австрійського інженера Александра Вінербергера та його праонуки, британської фотохудожниці Самари Пірс. У 1933 році Вінербергеру вдалося таємно зняти на фото жертв Голодомору в Харкові і передати ці зображення за кордон. Ці світлини стали вагомим доказом геноциду, який здійснив комуністичний тоталітарний режим проти українців.

У 2023 році його праонука Пірс побувала у Харківській області, частина з якої зазнала російської окупації. Фотохудожниця хотіла зафіксувати злочини, скоєні Росією в сучасності.

Продюсер фільму Андрій Корнієнко зазначив, що стрічка демонструє вражаючу схожість між Голодомором і сьогоднішньою війною: ті самі регіони, подібні методи геноциду та єдина мета – знищення українського народу, при цьому джерело насильства залишається тим самим – Росією.

Фільм створили у співпраці з Національним музеєм Голодомору-геноциду та Українським культурним фондом (УКФ). За підтримки УКФ стрічку перекладено і озвучено п’ятьма мовами.

Фестиваль категорії “А” має найвищий міжнародний статус, визнаний Міжнародною федерацією асоціацій кінопродюсерів (FIAPF), що надається фестивалям з регулярним проведенням, міжнародними премʼєрами та значним впливом у світовій кіноіндустрії.

Нагадаємо, що 30 серпня в низці українських міст громадська організація “Адамант” влаштувала показ документального фільму “В очікуванні зв’язку”. Стрічка розповідає про сім родин, близькі яких зникли безвісти на полі бою. Вони сподіваються, що зможуть побачити їх живими, міцно обійняти та вже ніколи не розлучатися.