“Схід SOS” закликав уряд звернути увагу на “невидиму” категорію переселенців: чому це важливо?
У системі евакуації громадян із території ведення бойових дій та прифронтової території виникла так звана “невидима” для держави категорія громадян, зокрема – старші особи, які потребують стаціонарного догляду. Вони залишаються без належної підтримки держави.
Про це виданню ZMINA розповіла координаторка напряму правозахисту благодійного фонду “Схід SOS” Юлія Матвійчук.
Юлія Матвійчук“Це невелика група, яку ми всередині своєї команди називаємо “невидимими” для держави. Сюди потрапили особи з психіатричними розладами, з епілепсією, люди старшого віку, яким потрібен стаціонарний догляд і у яких є тварини. Є родини, де мати мобільна, працездатна та має хвору на аутизм дитину і хвору на рак бабусю, якій потрібен догляд. Ця сім’я потребує особливого врахування їхніх потреб при розміщенні. Це реальні кейси”, – розповіла правозахисниця і додала, що для розв’язання питань допомоги для цих категорій громадян у благодійного сектору витрачається багато часу.
За її словами, також особливо гостро стоїть питання розміщення старших людей-ВПО, які потребують стаціонарного догляду. У транзитному прихистку, облаштованому за підтримки благодійного фонду “Схід SOS” на базі Центру соціальної адаптації людей з інвалідністю ГО “Океан добра”, наразі перебуває 150 таких людей.
“Це люди в складному стані. Це люди, які через вік вже не можуть ходити, після інсульту або інфаркту, хто має змішану інвалідність, громадяни, які не можуть перебувати на самостійному забезпеченні. Місця в геріатричних закладах в Україні вже закінчуються, і це не перебільшення. Їх буквально на всю Україну – до сотні. І наразі досить часто заміщення проживання людей в геріатричних закладах відбувається в черговості, коли хтось помре і на місце цієї людини приїжджає нова”, – сказала Юлія Матвійчук.
Евакуація цивільнихПравозахисниця повідомила, що в ухваленій 24 грудня 2024 року Стратегії реформування психоневрологічних, інтернатних закладів та деінституціалізації догляду за людьми з інвалідністю та похилого віку немає відповіді на питання, що робити із великою кількістю евакуйованих громадян, які потребують стаціонарного догляду.
“У Мінсоцполітики вважають, що не всі евакуйовані потребують стаціонарного догляду, з чим ми погоджуємося, але є велика кількість людей, які все ще його потребують та які не були до цього в закладах і вони стали потребувати цього догляду після переміщення через багато факторів. До прикладу, через те, що люди досить довго проживають на території ведення бойових дій і у них відсутній доступ до ліків проти діабету, хороший догляд, медичної допомоги і їхній стан погіршується, і вони стають такими, які потребують стаціонарного догляду. Це вразливі під час війни громадяни”, – пояснила правозахисниця.
Вона також вказала, що за сценарію руху лінії фронту в будь-яку сторону виникне потреба переміщення великої кількості таких громадян.
“Нам доведеться вивезти велику кількість осіб з інвалідністю й осіб старшого віку, деякі з них потребуватимуть стаціонарного догляду, а місць для них немає. Держава має розв’язати це питання і не очікувати, що благодійний сектор вирішить це за них”, – сказала Юлія Матвійчук і наголосила, що хоч благодійні організації за три роки повномасштабної війни росіян досягли автономності в питаннях евакуації, проте системні проблеми, такі як розміщення осіб з інвалідністю та осіб старшого віку, неможливо вирішити без активної участі держави.
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів забезпечити підготовку місць для розміщення евакуйованих представників маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю та осіб старшого віку.
Правозахисники коаліції пояснюють, що під час широкомасштабної збройної агресії проти України актуалізувалися питання щодо створення умов для евакуації цивільного населення з територій, наближених до зони ведення бойових дій, а також із ТОТ.
Наразі благодійні фонди та громадські організації вичерпують власні ресурси щодо пошуку та підготовки приміщень, подальшого розміщення осіб з інвалідністю та осіб старшого віку. А обласні військові адміністрації надають відповіді, що в регіоні місця або закінчуються або відсутні.
Отже, необхідно підготувати приміщення та персонал для постійного догляду за особами старшого віку й особами з інвалідністю, які були евакуйовані з зони ведення бойових дій та забезпечити доступ до них тим, хто здійснює евакуацію цивільного населення з районів ведення бойових дій.
