Щорічно в Україні туберкульоз діагностується у понад 30 тисяч осіб – експерти

Щорічно в Україні туберкульоз діагностується у понад 30 тисяч осіб – а це 4 нові випадки щогодини. Кожен восьмий хворий помирає. Перехід до комплексних, орієнтованих на пацієнта систем протитуберкульозної допомоги може змінити критичну ситуацію, що склалася в Україні та у всьому регіоні Східної Європи та Центральної Азії з розповсюдженням туберкульозу (ТБ).

На цьому сьогодні під час прес-конференції з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом наголошували експерти, повідомили у “Альянсі громадського здоров’я”.

За словами експертів, пацієнт-орієнтований підхід особливо ефективний у випадку мультирезистентних форм туберкульозу (МРТБ), які нечутливі до більшості традиційних протитуберкульозних препаратів. Такі форми захворювання останнім часом набувають все більшого поширення в Україні та світі.

На відміну від звичайного туберкульозу, що лікується 6 місяців, МРТБ потребує в рази більше витрат на лікування. Таке лікування триває аж до 2-х років. Його діагностують в нашій країні у кожного четвертого з тих, хто захворів вперше, та у кожного другого з повторним захворюванням.

Україна також має найгірші в Європі показники успішності лікування туберкульозу. Виліковуються лише 71% нових випадків туберкульозу та 39% випадків МРТБ.

“Сьогодні Україна входить до п’ятірки країн світу з найвищим тягарем мультирезистентного туберкульозу. Особливо загрозливим є несвоєчасне звернення хворих за медичною допомогою, пізнє виявлення туберкульозу та поєднання форм ВІЛ/ТБ. Це обумовлює високий рівень смертності та є результатом відсутності комплексного підходу до поєднання профілактичних та лікувальних програм на державному і регіональному рівнях в єдину дієву систему протидії”, – повідомила на прес-конференції народний  депутат України, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.

Пацієнт-орієнтовані підходи, прийняті у всьому світі, передбачають надання комплексної медичної та соціальної допомоги (наприклад, передачу продуктових наборів, оплату видатків на транспорт тощо). Окрім того хворим має надаватись психологічна допомога, для того, щоб вони могли закінчити весь курс довготривалого лікування.

Надання таких послуг має ґрунтуватися на індивідуальних потребах конкретного пацієнта. У більшості випадків пацієнт-орієнтовані підходи передбачають амбулаторне лікування – вдома, або в поліклініках за місцем проживання.

Не всі пацієнти потребують лікування у стаціонарі і, якщо немає медичних показань до госпіталізації, людина не повинна бути ізольована у стінах лікарні.

Крім того, з точки зору громадського здоров’я, стаціонарне лікування не запобігає поширенню туберкульозу, адже основне розповсюдження інфекції відбувається ще до постановки діагнозу та госпіталізації. А за кілька тижнів після початку лікування ризик передачі інфекції від хворого на туберкульоз зникає.

“Без всеохоплюючої протитуберкульозної допомоги, де пацієнт є в центрі уваги, ми не зможемо взяти під контроль епідемію туберкульозу.  Саме зараз,  необхідно  зосередити зусилля на всіх рівнях, аби забезпечити послуги, орієнтованих на потреби конкретної  людини”, – заявив координатор з питань інфекційних захворювань і менеджер Програми ТБ, ВІЛ та вірусних гепатитів Європейського регіонального бюро ВООЗ доктор Масуд Дара.

Супроводжувати протягом всього періоду протитуберкульозної терапії може соціальний працівник або медична сестра, кажуть експерти.

 “Особисто для мене система адресної допомоги має цілий перелік переваг. Перш за все, це безперебійне забезпечення ефективними препаратами. Друга важлива річ – це те, що лікування я проходжу вдома. В лікарні відчуваєш себе все-таки ізольованим і за два роки я б точно не витримав. Морально це тяжко. Вдома ти в звичній атмосфері. У тебе є комп’ютер, телевізор, музика, книги. Ти можеш вийти прогулятися. Тебе підтримують рідні, друзі. В лікарню вони мають обмежений доступ“, – розповідає пацієнт, який майже рік лікується під соціальним супроводом, Ігор Свачій.

Зараз Україна має всі шанси змінити ситуацію на краще, а для цього туберкульоз має стати пріоритетом в загальному тренді реформ системи охорони здоров’я, зауважують експерти.

На їхню думку, зараз виникає нагальна потреба активізації зусиль у боротьбі з захворюванням на всіх рівнях, і одну з вирішальних ролей відіграють парламентарі, затверджуючи бюджети, формуючи політики та здійснюючи значний громадський вплив.

В Україні поступово набирає обертів міжнародний рух парламентарів проти туберкульозу – Глобальний Кокус по боротьбі з ТБ. Ця унікальна мережа діє у світі з 2014 року та на сьогодні об’єднує понад 1500 парламентарів, прихильних боротьбі з туберкульозом, зі 130 країн.