Сексизм – це: Рада Європи вперше закріпила у своєму документі поняття дискримінації за ознакою статі
Комітет міністрів Ради Європи на рівні міжнародного акту дав визначення явищу сексизму.
Про це повідомляє сайт “Повага”.
Поняття закріпили в Рекомендації CM/Rec(2019)1 “Запобігання та боротьба із сексизмом”.
“Сексизм – це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать. Сексизм – прояв історично нерівних владних відносин між жінками й чоловіками, що веде до дискримінації та перешкоджає повному поліпшенню становища жінок у суспільстві”, – йдеться у документі.
Йдеться про дії і визначення, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн, з метою чи які мають наслідком:
- порушення гідності або прав людини чи групи людей
- спричинення фізичної, сексуальної, психологічної, соціально-економічної шкоди або страждання людині чи групі людей
- створення ворожого, принизливого середовища
- створення бар’єрів у реалізації прав для людини чи групи людей
- підтримка і закріплення гендерних стереотипів.
Сексизм і сексистська поведінка зустрічається, на думку депутатів, в усьому діапазоні людської діяльності, зокрема в кіберпросторі (Інтернет і соціальні мережі). Вони бувають індивідуальними або колективними, можуть транслюватися від однієї людини або групи людей. Часто випадки сексизму є непрямими, тобто ретранслюються на нас через рекламу або при розміщення фотографій оголених жінок на робочому місці. У документі йдеться про те, що існує три рівні прояву сексизму: індивідуальний, інституційний (наприклад, сім’я, робота чи освітнє середовище) та структурний (наприклад, через соціальну гендерну нерівність, соціальні норми поведінки).
Як наголошує журналістка Єлизавета Кузьменко, в Україні досі немає прямого визначення “сексизм” у законодавстві.
“Закон України “Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків”, прийнятий ще у 2005 році, містить поняття “дискримінація за ознакою статі”. Це дії чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, якщо вони спрямовані на обмеження або унеможливлюють визнання, користування чи здійснення на рівних підставах прав і свобод людини для жінок і чоловіків. Також у 2014 році прийняли Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”. Однак прямого визначення сексизму в цих законах немає”, – розповідає вона.
Рада Європи рекомендує державам-членам:
- Контролювати хід виконання цієї Рекомендації та інформувати РЄ щодо вжитих заходів та прогресу, досягнутого в цій сфері;
- Вживати заходів щодо запобігання та боротьби з сексизмом та його проявами в державному і приватному секторах та заохочувати зацікавлені сторони до впровадження відповідного законодавства, політики та програми.
- Забезпечити, щоб ця Рекомендація, включаючи додаток, була перекладена та розповсюджена (у відповідних органів та зацікавлених сторін).
Україна – член Ради Європи з 1995 року, а тому має приймати відповідні закони організації та приєднатися до ряду конвенцій.
Як відомо, українські компанії часто використовують сексизм, щоб привернути увагу до своєї продукції. Рекламують за його допомогою будівельні матеріали, комп’ютерну техніку та навіть роботу з державними закупівлями. З подібними виявами борються активісти, які надсилають сотні скарг до уповноважених державних установ.
Читайте докладніше: Плата за сексизм. Чи допоможе новий закон побороти дискримінацію в рекламі?
Центр прав людини ZMINA докладно розповідав про те, як поскаржитися на сексистську рекламу, адже чинне законодавство України прямо забороняє дискримінацію в рекламі за ознакою статі. Про це йдеться в ст. 8 закону “Про рекламу”. Крім того, ст. 7 цього ж закону стверджує, що реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.
