Художник з Чернівців представив до Дня Незалежності України інсталяцію “Хохли”: СБУ викликала його на розмову
У Чернівцях СБУ викликала на розмову заслуженого художника України, автора багатьох пам’ятників і меморіальних дощок Івана Салевича за інсталяцію “Хохли” на обласній виставці до Дня Незалежності: силовики вмовляли його відмовитися від її встановлення на виставці до Дня Незалежності.
Про це пишуть “Ґрати” з посиланням на слова митця.
Художник розповів, що 16 серпня комісія чернівецького відділення Національної спілки художників України відібрала роботи на вказану виставку, яку заплановано в місцевій виставковій залі “Вернісаж”.
Серед них була інсталяція “Хохли”. Робота складається із 16 жіночих і чоловічих фігур у вишиванках, що стоять на колінах, а замість очей у них – маленькі прапорці Росії.
Як пояснив художник, за його задумом, інсталяція критикує українців, які “не визначилися з національною ідентичністю та продовжують ментально стояти на колінах і дивитися в бік Москви”.
Але директор галереї Ігор Сорокоумов звернувся до СБУ, оскільки вважав, що інсталяція нібито може образити українців. Як пише “Суспільне”, він заявив, що ця робота може сприйматися двояко, тому хотів “поставити її на гальма”.
Невдовзі після засідання виставкової комісії Салевичу зателефонував очільник спілки художників і сказав, що інсталяція нібито не сподобалася співробітникам СБУ.
“Вони зажадали від глави нашого союзу, щоб робота не експонувалася на виставці. Моя реакція була природною – обурення. Яке право вони мають втручатися в наш творчий процес?” – заявив Салевич.
За словами митця, згодом йому подзвонив співробітник СБУ і запросив на розмову.
В управлінні з ним розмовляли троє працівників спецслужби, які, за інформацією художника, не назвалися і не пояснили, в якому статусі покликали його.
“Дві з половиною години троє співробітників СБУ мене переконували, що я маю цю інсталяцію зняти з експозиції, тому що вона може викликати негативний суспільний резонанс через те, що я використовував у ній символіку Росії. Я їм пояснював, що, як художник, маю право. І прапор використано так, що він не агітує за цю вже ворожу нам країну, а агітує проти неї”, – розповів Салевич.
Друга причина, за якою художник має відмовитися від встановлення інсталяції, на думку СБУ, – вона “може образити національні почуття українців”. Проте Салевич наполягає, що він, навпаки, “стоїть на державницьких позиціях”.
Урешті-решт співробітники СБУ та художник дійшли згоди: він може виставити роботу, але із супровідним текстом, який чітко пояснює її ідею.
Наразі опис розміщено поруч з роботою: “Автор, використовуючи виражальні засоби актуального сучасного мистецтва, як ніби закликає громадян визначитися зі своєю національною ідентичністю, ВСТАТИ З КОЛІН і стати, нарешті, українською нацією”.
У пресслужбі Чернівецького обласного управління СБУ в коментарі “Суспільному” сказали, що просто попросили художника написати пояснення до твору через “через високу ймовірність інформаційних атак та провокацій від антиукраїнських сил”. Про заборону показу та втручання у свободу творчості не йшлося, запевнили в спецслужбі.
Медіаюристка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко в коментарі ZMINA нагадала, що право на художнє вираження охороняється ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини та ст. 34 Конституції України.
“Ці правові норми акцентують на тому, що право на свободу вираження гарантується від втручання з боку органів влади. Тобто кожен має право вільно збирати, зберігати, поширювати інформацію без втручання органів влади”, – сказала вона.
Щодо ситуації із Салевичем, Служба безпеки України як державний орган фактично втрутилася в права творця, які стосуються його свободи вираження, сказала експертка.
“Співробітники СБУ намагалися здійснити певну ревізію, щоб часом не сталося якогось правопорушення. Проте саме в цьому випадку служба не мала такої компетенції, оскільки я не бачу тут жодного складу правопорушення, на упередження якого вони б мали діяти. Митець узагалі міг проігнорувати виклик “на розмову” і жодним чином за це б не відповідав”, – пояснила Опришко.
Водночас, на її думку, втручання співробітників СБУ саме в цій ситуації не можна вважати таким, що становить серйозні негативні наслідки.
“Тут, здається, всі перестрахувалися від якихось потенційних неприємностей на тлі ситуації в Україні, зокрема збройного конфлікту з Росією. Але якщо таке втручання здійснюватиметься систематично, це дійсно матиме серйозні негативні наслідки для свободи вираження поглядів”, – вважає медіаюристка.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що компанія “Aiisa”, виробник презервативів, яка серед зображень на упакуванні розмістила обличчя російського президента Володимира Путіна та Йосипа Сталіна, виграла справу проти Грузії в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).
Після того як у 2018 році грузинський суд оштрафував компанію “Aiisa” на 500 ларі (160 доларів) за оформлення деяких упакувань презервативів і ухвалив рішення щодо припинення їхнього виробництва, засновниця компанії Ананія Гачечиладзе подала позов до ЄСПЛ.
Суд ухвалив рішення, де було зазначено, що у випадку Aiisa порушено статтю 10 Конвенції з прав людини, згідно з якою “в кожного є свобода вираження думки. Під цим правом розуміється свобода людини мати власні погляди, отримувати та поширювати інформацію або ідеї без втручання влади й незалежно від державних кордонів“.