СБУ має видалити інформацію про “умисне вбивство” Стерненком свого нападника

Київський апеляційний суд зобов’язав СБУ видалити інформацію щодо нібито умисного вбивства одеським активістом Сергієм Стерненком свого нападника Івана Кузнєцова 2018 року.

Про це повідомили в Українській Гельсінській спілці з прав людини.  

Фрагмент повідомлення на сайті СБУ щодо справи Стерненка

У червні 2020-го СБУ, повідомляючи про справу Стерненка, розповіла про “умисне вбивство” активістом свого нападника. У відповідь Стерненко разом з адвокатами звинуватили правоохоронців в упередженості та нагадали, що у повідомленні його публічно звинуватили у скоєнні злочину без рішення суду. 

З відкритою заявою з цього приводу виступала й тимчасова слідча комісія Верховної Ради щодо справи Катерини Гандзюк та тиску на активістів.

“Принцип презумпції невинуватості? В СБУ про нього не чули… Це упередженість та тиск на слідство та суд. І цей факт, як і багато інших, піде в Європейський суд з прав людини”, – коментував тоді повідомлення силовиків Стерненко. 

Спочатку Шевченківський райсуд Києва не задовольнив позов про захист честі та гідності Стерненка.

“Суддя Шевченківського суду Савицький в ухвалі написав ахінею, що нібито мої права порушені не були, бо це було “оціночне судження автора статті на сайті СБУ”! Може, сайт держоргану то взагалі блог просто такий?” – розповідає активіст. 

2 грудня Київський апеляційний суд визнав, що інформація про нібито умисне вбивство нападника є лише версією слідства, а не існуючими та доведеними фактами. Протягом семи днів СБУ має видалити повідомлення та опублікувати резолютивну частину постанови суду. Це, як пояснюють в УГСПЛ, по суті означає спростування інформації.

“Ця постанова доводить упередженість слідства. Тобто слідство не намагалося знайти істину, а намагалось лише обвинуватити Стерненка у скоєнні умисного вбивства”, – прокоментував рішення суду юрист В’ячеслав Якубенко, який представляє інтереси Стерненка.

Наразі публікація “Офіційне повідомлення СБУ щодо справи Сергія Стерненка” досі доступна на сайті відомства. 

Люди прийшли підтримати Стерненка під управління СБУ у червні 2020-го, коли йому вручали підозру в умисному вбивстві. Фото: ZMINA

Судова практика щодо справ про самозахист в Україні є дуже неоднозначною, переконують фахівці. Попри те, що законодавство визначає критерії правомірності самозахисту та встановлює перелік винятків, коли будь-яка заподіяна шкода не є його перевищенням, часом суди ухвалюють обвинувальні вироки навіть тоді, коли самі ж встановлюють обставини, які виключають кримінальну відповідальність. 

Згідно з чинним законодавством, не є перевищенням меж необхідної оборони застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від:

• нападу озброєної особи;
• нападу групи осіб;
• для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло чи інше приміщення.

У цих випадках людину не мають права карати незалежно від тяжкості шкоди, яку вона заподіяла нападнику. 

Нагадаємо, що на Стерненка у 2018 році нападали тричі, всі інциденти сталися в Одесі. У лютому його побили й завдали різаних ран, у травні влучили гумовою кулею в шию, а невдовзі двоє напали на нього біля будинку. Тоді ж відбулася сутичка, внаслідок якої помер один з нападників. 

Стерненко пов’язує всі напади зі своєю громадською діяльністю.