С14 проти Громадського: апеляційний суд не задовольнив скаргу журналістів
За словам правозахисника, відповідно до критеріїв, визначених Європейським судом з прав людини, засоби масової інформації мають широкі можливості публікувати й отримувати думки та інформацію, включно з такою, що шокує або ображає людей. А будь-які обмеження свободи слова в засобах масової інформації – або взагалі будь-чиєї свободи слова, коли вже на те пішло – мають обумовлюватися доведеною “необхідністю у демократичному суспільстві”.
ЄСПЛ також неодноразово констатував, що свобода вираження поглядів та свобода медіа особливо важливі, коли мова йде про питання, в яких існує значний суспільний інтерес.
Такий суспільний інтерес є очевидним у випадку інформації про затримання та доправлення особи до правоохоронного органу недержавною групою, як це зробило “С14” у ситуації, якої стосувався твіт “Громадського”.
Крім того, як пише Шааф, “C14” має історію скандальних і сумнівних дій з точки зору їхньої законності, включно з прикладами з використанням неонацистських фраз і символіки, а також расистських атак, що лише збільшує важливість висвітлення їхньої діяльності та надає правдивості характеристикам від “Громадського”.
А згідно з аналізом рішення суду від організації “Платформа прав людини”, яка спеціалізується на медіа-праві, суд фактично відмовився робити власні юридичні висновки, вирішивши натомість дозволити виконувати роботу суду лінгвістам. Це також суперечить основним стандартам, визначеним Європейським судом з прав людини.
“Якщо рішення суду залишиться чинним, то самоцензура в медіа, ймовірно, посилиться. А медіасектор, підданий сильній самоцензурі, не може виконувати свої найважливіші функції: забезпечення суспільної дискусії, контроль за діяльністю посадових осіб та висвітлення питань, що становлять суспільний інтерес”, – підсумовує Метью Шааф.