Руйнування шкіл, тиск на вчителів в окупації та вилучення майна: як війна вплинула на освіту на Сумщині та Херсонщині

Російська агресія завдає значних збитків освітній інфраструктурі в Херсонській та Сумській областях, а додаткові виклики для організації процесу навчання створюють втрата матеріально-технічного забезпечення та перехід на дистанційку. 

Такі висновки звіту щодо нападів на заклади освіти на Сумщині та Херсонщині, підготовленого Освітнім домом прав людини в Чернігові.

Любимівський заклад повної загальної середньої освіти на Херсонщині після прямого попадання російського снаряда у будівлю. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

Звіт став другим, який підготували правозахисники від початку повномасштабного російського вторгнення. У першому йшлось про вплив агресії на освітню інфраструктуру на Чернігівщині. 

Основою нового звіту стали отримані під час моніторингових виїздів свідчення, які доповнили інформацією з відкритих джерел. Дослідники протягом 2023–2024 років з’їздили до понад двох десятків населених пунктів Сумської та Херсонської областей, де опитали 78 свідків.

Один з висновків дослідників – обсяг ушкоджених закладів освіти в Сумській та Херсонській областях значно більший, ніж на Чернігівщині. 

Правозахисники докладно описали випадки розміщення російських військових на території закладів освіти, обставини їхнього пошкодження та руйнування, а також факти примушування колективу до відновлення навчання за російською програмою та вилучення майна. 

На Херсонщині, зокрема на деокупованих територіях від 24 лютого 2022 року загалом зруйновані 58 і пошкоджені 290 закладів освіти. Нині більшість території області перебуває у російській окупації, а вагома частка освітньої інфраструктури зайнята ворожими військами у власних цілях. Дослідники підрахували, що в окремих випадках мова йде про близько 60% від загальної кількості закладів освіти області.

За даними Управління освіти та науки тамтешньої ОДА, станом на 25 липня минулого року в окупації знаходились: 

• 57,2% закладів дошкільної освіти області;
• 60,3% загальної середньої;
• 50% позашкільної;
• 45,4% професійно-технічної; 
• 33,3% фахової передвищої;
• 7,7% вищої освіти.

На Херсонщині не працюють через російську агресію 192 заклади загальної середньої освіти та 43 філії опорних закладів.

Будівлі Архангельського опорного закладу загальної середньої освіти, зруйновані внаслідок обстрілів. Фото: Освітній дім прав людини — Чернігів

Щодо Сумщини, то область була частково окупована з першого дня повномасштабного вторгнення та звільнена ЗСУ 6 квітня 2022-го. За даними департаменту освіти й науки тамтешньої обласної держадміністрації, у регіоні пошкоджені 180 освітніх закладів, що становить близько чверті (25,35%) від загальної їх кількості (710). Ці дані актуальні станом на 30 липня 2024 року.

Після спілкування з очевидцями подій дослідники дізнались, що освітня інфраструктура області зазнала як прямих (цільових), так і хаотичних ворожих обстрілів.

“Навчальні заклади вражалися переважно артилерією, прямі влучання зафіксовані у 10 будівлях, решта постраждали від вибухової хвилі або уламків. В умовах окупації частини територій закладів освіти зазнали також мародерства та мінувань”, – кажуть правозахисники. 

Попри складну безпекову ситуацію, зі 180 закладів освіти на Сумщині, пошкоджених росіянами, нині відновили 65, що становить 36,11% від загальної кількості пошкоджених. Особливо складною дослідники називають ситуацію у прикордонних громадах.

Вплинула російська агресія й на питання кадрового потенціалу серед освітян. Так, на Сумщині вчителів вистачає у 99,8% закладів, а на Херсонщині дослідники побачили передумови для виникнення проблем, хоч нині про них у регіоні мова не йде.

Підсумовуючи отримані дані, автори звіту кажуть, що як на регіональному, так і на державному рівнях бракує загального стратегічного бачення відновлення, зокрема освітньої інфраструктури. Вплив російської агресії на освіту є глибоким і багатогранним, а тому для подолання проблем потрібні комплексні заходи на рівні держави, кажуть аналітики. 

Нагадаємо, що торік у прифронтових областях лише 61% дітей мали укриття в школах. 

Фотографія обкладинки: ЮНІСЕФ