RSF закликають краще захищати журналістів, які висвітлюють питання прав жінок та гендерного насильства

Попри значне збільшення уваги до тем гендерної рівності та насильства за гендерною ознакою в медіа за останні роки, журналістам, які досліджують ці питання, і досі доводиться працювати в умовах небезпеки. У зв’язку з цим міжнародна організація “Репортери без кордонів” закликала уряди та медіаорганізацій підтримувати журналістів, які висвітлюють проблеми прав жінок та гендерно зумовленого насильства.

Відповідні рекомендації містяться у новому звіті організації.

Фото: Freepik

Згідно зі звітом RSF, глобальні кампанії за висвітлення проблем жінок суттєво змінили медіасередовище. Зі 113 опитаних журналістів із різних країн понад 80% зазначили, що з 2017 року помітно збільшилась кількість матеріалів, присвячених правам жінок, гендерним питанням і темам гендерного насильства. Після цього моменту популярний хештег #MeToo адаптували багатьма мовами, зокрема #EuTambém у Бразилії, #EnaZeda в Тунісі, #Cuéntalo в Іспанії та #WoYeShi в Китаї.

Однак “Репортери без кордонів” висловили занепокоєння з приводу посилення тиску та репресій, з якими стикаються журналісти під час висвітлення цих тем, що може включати кіберпереслідування, фізичні атаки, а в деяких країнах – ризик арешту чи навіть загрози життю. У декількох випадках журналістів, які висвітлювали гендерне насильство, вбили, зокрема в іракському Курдистані, Афганістані та Мексиці.

Близько 25% респондентів вважають, що робота над правами жінок є небезпечною, а майже 60% знають принаймні про один випадок кіберпереслідування журналістів через публікації про права жінок, гендерну тематику або насильство за ознакою статі.

Репресії найбільш жорстокі в країнах з авторитарними режимами, зокрема в Ірані, Афганістані та Росії.

Через це RSF закликає до впровадження ефективних заходів для захисту та забезпечення можливості незалежно висвітлювати питання гендерного насильства та прав жінок без страху перед наслідками. Серед 16 рекомендацій RSF – криміналізація деяких видів кіберпереслідувань, покладання відповідальності на соціальні мережі за боротьбу з такими атаками, а також призначення менеджерів редакцій, які спеціалізуються на гендерних питаннях.

Зокрема, організація радить державам:

• захищати журналістів, що працюють над темами прав жінок;
• встановити кримінальну відповідальність за кіберпереслідування з обтяжуючими обставинами, особливо, якщо це стосується журналісток або ЛГБТІК-людей;
• забезпечити безпеку журналістам, які висвітлюють гендерне насильство, зокрема в питаннях надання притулку чи дозволів на проживання;
• стимулювати медіакомпанії до впровадження гендерної рівності у своїх структурах та навчання співробітників щодо рівності й паритету, у тому числі через державне фінансування.

Для редакцій рекомендації RSF передбачають:

• створення посади редактора з гендерних питань;
• заохочення журналістів до участі у трансмедіа та міжнародних мережах розслідувань;
• навчання журналістів правильного реагування на кіберпереслідування, а також проведення тренінгів із фізичної та психологічної безпеки;
• захист журналістів, що спеціалізуються на цих питаннях, із забезпеченням внутрішніх механізмів підтримки у надзвичайних ситуаціях;
• запровадження фінансових схем допомоги для підтримки розслідувань гендерного насильства, наприклад, у вигляді спеціальних грантів.

Нагадаємо, що у липні цього року Комісія з журналістської етики, орган саморегуляції журналістів і редакцій в Україні, спільно з громадською організацією “Жінки в медіа” розробила та оприлюднила нову типову політику гендерної рівності в медійному контенті. 

Політика охоплює загальні рекомендації, питання зображення жінок і чоловіків у контенті, подолання сексизму, висвітлення домашнього та гендерно зумовленого насильства, висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та впровадження цих принципів у редакційну практику.