Розслідуванню вбивства Шеремета завадила реформа?
Речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко однією з причин тривалої відсутності прогресу в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета назвав проведення реформи поліції.
Про це Шевченко заявив 18 жовтня на конференції Ради Європи “Протидія загрозам життю і безпеці журналістів. Ефективне розслідування злочинів проти свободи слова”, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.
За словами Шевченка, у 2016 році, на момент вбивства відбувалася реорганізація і переатестація, що фактично демотивувало співробітників Національної поліції. З цієї причини, за словами Шевченка, були допущені помилки, які слідство виправляє зараз.
На той момент Нацполіцією керувала Хатія Деконаідзе, яка проводила реформу, що включала переатестацію співробітників.
На питання про те, чому досі не були оприлюднені фотороботи, Шевченко заявив, що поліція хоче знайти вбивць, і саме тому не публікує фотороботи.
За його словами, є коло підозрюваних, і слідчим потрібен час, щоб їх відпрацювати.
Він підкреслив, що можна скласти портрети по відео, але під такі фотороботи потрапить значно більша кількість людей, які можуть і не бути підозрюваними.
“Оскільки новини про розкриття справи немає, то в суспільстві створюється враження про неефективність слідства. Напевно, воно має певне підґрунтя, бо злочин не розкрито, але я вас переконую, що слідчі та оперативники працюють. Не без помилок, але працюють”, – сказав він.
Рішення закрити доступ до реєстру судових рішень у справі речник МВС теж пояснив намаганням зберегти тайну слідства:
“Раніше можна було відслідковувати тактику та скерованість слідчих і оперативних дій, особливо негласних слідчо-розшукових дій, адже всі судові ухвалення цих дій також відображалися у цьому реєстрі. Це був крок у бік відкритості суспільству, але, на думку слідства, потенційні злодії могли відслідковувати, куди рухається слідство, кого шукає, кого прослуховує, які дозволи суди дають на проведення власне слідчо-розшукових дій, і оприлюднення цієї інформації однозначно шкодить слідству та відтерміновує кінцевий результат”.
Як відомо, Національна поліція попросила суд і той засекретив судові рішення у справі вбивства Павла Шеремета.
Це сотні судових рішень, які виносились ледь не кожного дня за клопотаннями слідчих. Здебільшого рішення стосувалися доступу до певних мобільних номерів, дані про які були засекречені, або до інших даних мобільних операторів.
Головне слідче управління Нацполіції заявило, що засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Шеремета задля захисту життя осіб, “які беруть учать у кримінальному судочинстві”.
Нагадаємо, журналісту і одному з керівників “Української правди” Павлу Шеремету підклали вибухівку під автомобіль – він загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року в центрі Києва. Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
