Розслідувачі Reuters встановили, що Бучу окупували бійці полку “Витязь”, чеченці та псковські десантники
У період окупації в Бучі Київської області діяли підрозділ Росгвардії “Витязь”, 76 парашутно-десантна дивізія з Пскова, а також військові з Чечні.
Про це йдеться в детальному розслідуванні журналістів Reuters, які за три тижні опитали понад 90 мешканців Бучі, передивилися фото- та відеозаписи, якими поділилися місцеві, а також дослідили документи, залишені росіянами. Це розслідування вперше публічно встановило причетність псковських десантників і “кадирівців” до воєнних злочинів, скоєних російськими солдатами проти беззбройного цивільного населення на Київщині.
Фото: ReutersТак, присутність серед окупантів військовослужбовців російського підрозділу “Витязь” у Бучі виявили вперше. Її доводить, зокрема, знайдене на місці подій посвідчення особи. Посвідчення видано єфрейтору Костянтину Володимировичу Коршунову й підтверджує, що він здобув навички управління технікою для зв’язку. Видання встановило, що він служить у військовій частині №3179, яка є підрозділом полку “Витязь”.
Цей підрозділ перебуває під командуванням Росгвардії. Його керівник Віктор Золотов є колишнім охоронцем Путіна і підпорядковується безпосередньо президенту Росії.
Інші документи, зокрема любовний лист, знайдений в одному з будинків, окупованому російськими солдатами, свідчить про присутність у Бучі 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії з Пскова.
Цей лист знайшли в домі 50-річного Віталія Животовського. Він розповів, що 3 березня близько 30 росіян влаштували в його домі свою штаб-квартиру, а йому з донькою і сусідом наказали мешкати в одній з кімнат у підвалі.
За кілька днів до іншої кімнати в підвалі російські окупанти почали приводити бранців-чоловіків з мішками на голові. Одного разу Животовський побачив, як росіяни лупцювали чоловіка з мішком на голові, поки він стояв навколішки, спершись об паркан будинку Животовського. Росіяни кепкували, що спіймали “атовця”. На тому місці тепер лишилися сліди від куль.
10 березня Животовський з донькою й сусідом зуміли втекти з їхнього будинку. Вони повернулися до Бучі лише після звільнення міста з-під російської окупації. У своєму зруйнованому будинку він знайшов стоси особистих документів людей, яких допитували чи катували російські окупанти в його підвалі.
Також на підлозі в одній з кімнат Животовський знайшов любовний лист від Оксани Рибакової, адресований Олександру Логвиненку. Reuters встановили, що Логвиненко є військовослужбовцем 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії.
У квітні журналісти зателефонували Рибаковій, і вона підтвердила, що Логвиненко є її хлопцем. Двоє людей, які знайомі з ними, підтвердили, що вони зустрічаються. Незадовго до публікації розслідування Рибакова видалила згадки про Логвиненка зі своєї сторінки в соцмережах.
Фото: ReutersРаніше, у 2014 році, Путін нагородив службовців цієї дивізії за виконання бойових завдань під час війни на сході України. Підрозділ підпорядковується міністру оборони Сергію Шойгу.
Reuters наводить інші докази присутності десантників 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії. У документі, який мешканець знайшов у купі занедбаних мінометних футлярів на вулиці Водопровідній у Бучі, зазначено, що міномети перевіряли офіцери в/ч 74268. Місцевий показав Reuters фотографію документа. Військова частина 74268, згідно з базою даних російських юридичних осіб, базується в Пскові. Юридична адреса в/ч є частиною того самого військового комплексу в Пскові, де розташований штаб 76 дивізії.
Інший мешканець передав Reuters список радіопозивних, знайдених на вулиці Вокзальній. У документі зазначається, що позивні – унікальні кодові позначення для радіопередач – використовував 104 десантно-штурмовий полк, який також входить до складу 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії, йдеться на сайті міноборони Росії.
Журналісти, крім того, зіставили відео, опубліковані чеченцями в соцмережах, з місцями знімання, опитали десятки свідків, проаналізували дописи в соціальних мережах, використовуючи методи розслідування за відкритими даними, та виявили: принаймні три чеченські підрозділи діяли в Бучанському районі, зокрема в Бородянці, протягом березня. Свідки розповіли, що бачили чеченські війська й усередині самої Бучі.
П’ятеро очевидців повідомили Reuters, що в місті діяли чеченські бойовики.
Так, Володимир Абрамов, що мешкає на розі вулиці Яблунської розповів, що 4 березня спостерігав, як чеченські війська “гнали свою колону до міста”. По сусідству з чоловіком жили його 48-річна донька Ірина та її чоловік Олег.
Наступного дня, 5 березня, до їхніх дверей прийшли чеченські солдати, повідомив Абрамов. Вони носили уніформу пісочного кольору та дорогі нубукові чоботи, а також мали кращий боєкомплект, ніж звичайні російські війська, сказав Абрамов.
Чеченці наказали Абрамову, Ірині та Олегу вийти з піднятими руками. Один із солдатів неодноразово запитував Ірину, де переховуються “нацисти”, за її словами, і підпалив їхній будинок. Поки Ірину допитували, інші бійці частини наказали її чоловікові зняти сорочку. Вони вивели його голого від пояса на холодну вулицю надворі. Абрамов сказав, що чув, як Олег просив солдатів не кривдити його.
За словами Абрамова, солдати змусили Олега стати на коліна. Потім йому вистрілили в скроню. Коли російські війська відступили наприкінці березня, тіло Олега було одним з більш ніж десятка, що залишилися на вулиці Яблунській. У квітні Ірина та її батько поховали Олега на родинній ділянці в Бучі.
Ні влада Росії, ні влада Чеченської Республіки не відповіли на запитання журналістів про “діяльність” своїх військ у цьому районі. Раніше російське військово-політичне керівництво заперечило причетність своїх військових до воєнних злочинів у Бучі, і сказало, що це все “провокації українських нацистів”. У квітні Путін назвав докази воєнних злочинів солдат РФ у Бучі “фейком”.
Нагадаємо, що Служба безпеки України встановила особи майже 900 російських військових, які скоювали злочини проти мирного населення на Київщині.
