Розслідувачі назвали ймовірне місце незаконного утримання журналіста Дмитра Хилюка в Росії
Українського журналіста, співробітника УНІАН Дмитра Хилюка, викраденого російськими військовими під Києвом у березні 2022 року, ймовірно, утримують в одній з колоній Владимирської області (РФ).
Про це повідомили розслідувачі міжнародної організації “Репортери без кордонів” (RSF).
Дмитро Хилюк. Джерело: фейсбук-сторінка МІПЛПопри те, що російська влада заперечує, що утримує українського медійника в полоні, організація має докази, які підтверджують, що його викрали та вивезли до в’язниці на схід від Москви.
Після кількох місяців пошуків RSF знайшли слід журналіста. Згідно з інформацією розслідувачів, Хилюк покинув СІЗО №2 у Новозибкові на Брянщині приблизно 13 травня 2023 року. Тут він перебував понад рік без жодних правових підстав. Це задокументували в організації за допомогою кількох неопублікованих свідчень, які підтверджують його затримання.
Згодом журналіста вивезли в одну з в’язниць Владимирської області за кілька сотень кілометрів на схід від Москви. На початку червня він написав своїй родині: “Я в порядку. Я вас люблю. Повідомте УНІАН, що я у в’язниці”.
За даними джерел RSF, журналіста двічі бачили в новому місці утримання. На переконання розслідувачів, ці свідчення є ще одним доказом перебування українця в полоні, попри те, що російська влада досі заперечує його утримання або відкриття проти нього судового провадження.
“Утримуючи українського журналіста, який не скоїв жодного злочину, у в’язниці, Росія продовжує зневажати Женевську конвенцію. Використання цивільних осіб як військової здобичі для “вибивання” інформації або “промивання мізків” доповнює довгий список звірств, скоєних з початку війни. Дмитро Хилюк зараз є державним заручником. Він має бути звільнений беззастережно”, — заявив керівник відділу розслідувань RSF Арно Фроже.
За даними розслідувачів, у Владимирській області є 14 слідчих ізоляторів. Згідно з інформацією “Репортерів без кордонів”, Хилюка утримують або у виправній колонії №7 (ВК-7) неподалік Коврова, або у виправній колонії №6 (ВК-6) у Мелеховому. Остання є в’язницею суворого режиму з дуже поганою репутацією.
Присутність українських полонених у ВК-7 підтвердили РБК двоє військових, які перебували там в ув’язненні й були нещодавно звільнені. Згідно з їхніми свідченнями, там
утримується щонайменше 300 українських військових і цивільних осіб. Однак вони не змогли підтвердити перебування Хилюка у цій в’язниці, йдеться в повідомленні.
За даними RSF, умови утримання там не такі суворі, як у ВК-6, але один з опитаних військових повідомив про кілька випадків укусів собак, катування електричним струмом і позбавлення їжі, що може призводити до втрати свідомості ув’язнених. Близько п’ятнадцяти осіб перебувають в камерах, розрахованих на вісьмох.
Українці не мають жодного контакту з російськими в’язнями, приблизно кожні два місяці їх переводять в іншу камеру. Єдине заняття, яке їм нав’язують, — це читання пропагандистських книг або співання російських патріотичних пісень.
Більшість полонених вважаються “свідками”, їм не висувають жодних офіційних звинувачень і вони не мають доступу до адвоката, повідомили в RSF.
Нагадаємо, 23 квітня телеканал 1+1 в ефірі телемарафону “Єдині новини” повідомив, що журналіст УНІАН Дмитро Хилюк уже понад рік перебуває в російському полоні. Його кілька разів намагались обміняти, але щоразу росіяни останньої миті порушували домовленості щодо нього та ще кількох людей.
Весь минулий рік держава, сподіваючись звільнити Хилюка, просила не робити про нього матеріалів, але тепер навпаки, йдеться в сюжеті.
Журналісти наголосили, що офіційний статус журналіста УНІАН не полонений, а цивільний заручник. Згідно з міжнародним правом, таких не можна обміняти на військових, їх мають просто відпустити, але росіяни не хочуть цього робити.
Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської ОТГ за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу. У ній, зокрема, йдеться про порушення законів та звичаїв війни – жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами.
Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі в межах цього кримінального провадження.
