Росіянина приговорили до майже двох років колонії за вбивство трансжінки та звільнили з під-варти у залі суду

Василеострівський суд російського міста Санкт-Петербурга проговорив до одного року та десяти місяців колонії чоловіка за вбивство трансгендерної жінки. З огляду на час, який засуджений провів у СІЗО, його звільнили з-під варти у залі суду.

Про це повідомила пресслужба судів Санкт-Петербурга. 

Територія, де знайшли рештки тіла убитої. Фото: topspb.tv

Влітку 2020-го старшокласник випадково знайшов під час відпочинку у річці Мга обезголовлене та розчленоване тіло 23-річного чоловіка. Згодом з’ясувалось, що вбитим була трансгендерна жінка, яка за документами мала ім’я Джамшут Хатамжонов, однак себе називала Тамара. Упізнати її вдалось за імплантами у тілі, а зникла вона ще у січні того ж року у Санкт-Петербурзі.

Місцеві ЛГБТ-активісти розповідали, що Хатамжонова була секс-працівницею та приїхала до Росії три роки назад. 

“Це досить розповсюджена історія для трансгендерних жінок, особливо з Центральної Азії. В Узбекистані немає процедури зміни документів для трансгендерних людей, а в Таджикистані вона фактично недоступна – відомо лише про один випадок офіційної зміни вказівки статі в документах через суд. Тобто трансгендерним жінкам, які виглядають як жінки та ведуть жіночий спосіб життя, доводиться жити із чоловічими паспортами у сильній соціальній вразливості, на яку накладається ще й кримінальне переслідування за гомосексуальний акт. Тому багато хто з них їде в Росію заради безпеки, можливості більшою мірою бути собою”, – пояснює активіст Джонні Джибладзе.

За підозрою у вбивстві жінки затримали чоловіка на ім’я Юрій Яновський. У 2017 році його вже звинувачували у замаху на вбивство та зберіганні зброї через стрілянину у центрі Санкт-Петербурга.

Однак справу тоді перекваліфікували за статтею щодо заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю через необережність та чоловік отримав один рік умовного терміну. Його екстрадували з Білорусі, куди він втік. 

Як встановили слідчі, у ніч із 12 на 13 січня Яновський зустрівся з Хатамжоновою, убив її ножем, розчленував та викинув тіло у річку. Спочатку справу кваліфікували за статтею про “Умисне вбивство”, однак потім перекваліфікували на “Перевищення меж необхідної самооборони”. Яновський стверджував, що вбита нібито хотіла його обікрасти. 

Фото: “Радіо Свобода”

Активісти кажуть, що інші трансгендерні жінки, які жили разом з убитою, не хотіли говорили з правоохоронцями, побоюючись депортації чи покарання за проституцію.

“Ці люди змушені вести виключно закритий спосіб життя, орендувати квартиру групами, де найчастіше одна чи дві жінки володіють російською. І навіть у разі ризику для життя вони не можуть звернутися до поліції: держава для них – більша загроза ніж найнеадекватніший клієнт. Ми знаємо знайомих цієї вбитої трансжінки, з ким вона разом жила, можливо, працювала. Так ось, з її знайомих ніхто не тільки не готовий бути свідками в суді, а навіть назватись, розповісти, що вони знають убиту”, – розповідає Джибладзе.

Василеострівський суд Санкт-Петербурга постановив, що Яновський вчинив злочин “у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків” і навмисно завдав загиблій три удари колюче-ріжучим предметом. Чоловіка відправили у СІЗО у вересні 2020-го та відпустили з-під варти у залі суду, зарахувавши цей час.

Попри те, що Всесвітня організація охорони здоров’я не вважає трансгендерність психічним розладом, досі транслюди продовжують стикатися з дискримінацією у всьому світі. Чимало транслюдей, й особливо жінок, стають жертвами злочинів на ґрунті ненависті. Лише у 2019 році у світі активісти налічили щонайменше 331 такий випадок, у більшій частині з яких жертвами ставали саме секс-працівниці. 

З нападами стикаються транслюди й в Україні. Торік у Хмельницькому підпалили волосся 18-річній трансгендерній дівчині, яка стояла на виході з місцевого клубу. Вона отримала опіки обличчя.

Ще раніше у Житомирі група молодиків зґвалтувала, пограбувала та катувала 19-річну трансгендерну жінку. Спочатку поліція завела справу тільки за статтею “Грабіж”, однак під тиском адвокатів та правозахисників вирішила розслідувати її як злочин ненависті.