Росіянин під час окупації Бучі полонив пенсіонера, змусив шукати йому вино, а після вбив з іще одним цивільним

Під час окупації Бучі, на початку минулого року, один з російських солдатів узяв у заручники 75-річного чоловіка, якого невдовзі вбив разом з іще одним цивільним. Росіянин змусив убитого шукати йому алкоголь, а коли знайшов випити в будинку іншого мешканця міста, то вбив обох. 

Історію розповіли журналісти The New York Times. 

Фотографія одного з вбитих російським солдатом Олександра Кривенка. Фото: David Guttenfelde / The New York Times

Вбивство трапилося 27 березня. 

Того вечора росіянин, ймовірно 35-річний Олексій і Ім'я Олексій назвав командир росіянина, а припущення щодо його віку зробили зі слів охоронця Сергія. , який уже був напідпитку, на вулиці зустрів 75-річного Олександра Кривенка. Чоловік працював учителем та лишився сам, коли евакуював дружину та доньку, що має інвалідність. Рідні, розмовляючи з журналістами, припустили, що чоловік, ймовірно, намагався б домовитися з російським солдатом.

“У нас ніколи не було сварок, він був дуже врівноваженим, завжди намагався домовитися”, – каже дружина загиблого Світлана. 

Російський солдат Олексій, погрожуючи зброєю, змусив Кривенка шукати йому алкоголь. 

Охоронець приватного будинку в Бучі Сергій пригадав, що того вечора Олександр, біля якого стояв російський солдат, покликав його через паркан. Коли той відчинив ворота, то росіянин спрямував на нього автомат і закричав: “Вина хочу, боярине!” 

Коли чоловік пояснив, що весь алкоголь уже вкрали інші російські солдати, то Олексій приставив до його скроні пістолет і запитав: “У вас є вино?”  

“Я сказав, що ні, і подумав: “Це кінець”, – пригадує Сергій. 

Російський солдат вистрілив угору, разом з чоловіками пішов шукати алкоголь у будинок, а не знайшовши, погрожував кинути в дім гранату. Сергій сказав, що росіянин був настільки нетверезий, що не зміг дістати гранату зі штанів. 

Ілюстраційне зображення вулиці в Бучі. Фото: Oleksandr Ratushniak / Reuters

Невдовзі вдвох із заручником росіянин опинився в будинку неподалік – це був дім колишнього народного депутата Олександра Ржавського. 

Російський солдат, Кривенко та Ржавський сіли всередині. Сусіди, знайомі з подіями, сказали, що Ржавський дав вина росіянину, однак далі з невстановлених причин той відкрив вогонь і вбив обох чоловіків. Після цього солдат кинув гранату, поранивши собі ногу. 

Весь цей час його шукали командир та інші окупанти. Вони приходили до охоронця Сергія та говорили, що росіянин “неспокійна людина” та “ветеран трьох війн”. 

“Він не при своєму розумі. Він може стріляти або кидати гранату”, – казав його командир Сергію. 

На ранок по солдата в будинок Ржавського приїхали інші росіяни. Вони “перепросили” дружину та сестру вбитого екснардепа, поховали його в саду, а тіло Кривенка загорнули у викрадену з будинку фіранку та кинули в лісі неподалік. Його знайшли за 18 днів. 

Російський солдат Олексій, судячи з усього, служив у 64 окремій мотострілецькій бригаді 35 загальновійськової армії РФ. Журналісти The New York Times кажуть, що українські правоохоронці звинуватили у воєнних злочинах щонайменше ще дев’ять російських військових з цієї бригади. 

Автори тексту називають убивство чоловіків “кодою місяця звірств” російських військових у Бучі. 

Нагадаємо, що нещодавно інший російський військовий з цієї бригади втік до Європи, щоб, за його словами, допомогти судити російський режим. Сам він у вбивствах участі не брав, як каже він сам і його захисники.

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.

Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.