Росіяни відмовляють кримському політв’язню Джемілю Гафарову в медичному обстеженні

Дата: 31 Січня 2023
A+ A- Підписатися

Засудженому до 13 років позбавлення волі в справі кримських мусульман кримчанину Джемілю Гафарову відмовляють у проведенні медичного обстеження.

Про це повідомило громадське об’єднання “Кримська солідарність” із посиланням на адвоката політв’язня Еміля Курбедінова.

Джеміль Гафаров

За його словами, Джеміль Гафаров скаржиться на вкрай погане самопочуття.

“Двічі на день бувають напади. Вчора в нього нарешті взяли кров на аналізи, але вже другий день кров не відносять до МОТБ (будівля розташована поряд). Каже, що намагаються дати якісь ліки, але щоб їх пити, потрібна консультація лікаря щодо нирок, у нього ниркова недостатність, а те, що дають від серця, може позначитися на нирках. Він навіть не встає, коли говорить”, – повідомив Курбедінов.

Джеміль Гафаров вважає, що лікування йому призначати не мають наміру, і вже чекає на етап до російської колонії.

Виживу я на етапі чи ні – незрозуміло. Як мене місяцями етапуватимуть? Їхати буде дуже важко.

Джеміль Гафаров

13 січня “Кримська солідарність” із посиланням на правозахисний офіс кримських адвокатів повідомляла, що стан здоров’я засудженого в справі кримських мусульман політв’язня Джеміля Гафарова “різко погіршився”.

За словами дружини ув’язненого Разіє Гафарової, 2017 року, до порушення кримінальної справи, він переніс інфаркт міокарда. Того ж року йому діагностували хронічну ниркову недостатність із порушенням фільтрації нирок. Політв’язень потребує регулярного діалізу нирок, який в умовах СІЗО проводити неможливо.

Російська Федеральна служба виконання покарань публічно не коментує інформацію адвокатів і рідних Гафарова.

Як відомо, українські правозахисники прирівнюють ув’язнення політв’язнів з інвалідністю до катувань. 

Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство. 

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

27 березня 2019 року російські силовики обшукали в Криму будинки кримськотатарських активістів, зокрема активістів громадського об’єднання “Кримська солідарність”. Загалом  затримано 24 активісти за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому Криму організації “Хізб ут-Тахрір”Едем Яячиков зник, його місце перебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

Кримські татари звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ (“організація діяльності терористичної організації”) та за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (“участь у діяльності терористичної організації”). Всім фігурантам справи також висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ (“приготування до насильницького захоплення влади”) за ті самі дії, що інкриміновано їм за ст. 205.5 КК РФ. 

Південний окружний військовий суд 11 січня ухвалив вирок у цій кримінальній справі: Аліму Карімову, Сейрану Муртазі, Ерфану Османову, Джемілю Гафарову й Сервету Газієву визначили покарання у формі позбавлення волі строком на 13 років.

ZMINA оприлюднила останнє слово Джеміля Гафарова, яке суддя Валерій Опанасенко не дозволив виголосити в суді. 

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичні акти та не закликали інших до терористичних дій. Але для обвинувачення за цими статтями досить лише участі в діяльності організації, яка входить до списку визнаних терористичними на території РФ.

У сторони захисту за час судового процесу набралося безліч претензій до якості попереднього слідства, фактів вербування нових прихильників унаслідок ведення “даваату”, регулярного відвідування “халакатів”, обов’язкових для учасників визнаної терористичною та забороненої в Росії “Хізб ут-Тахрір”, слідчі ФСБ не зафіксували.

Як відомо, Росія продовжила переслідування громадян України в тимчасово окупованому Криму з початку великої війни.

За оцінкою правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35%  вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму було ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter