Росіяни можуть розстрілювати поранених або не надто “цінних” військовополонених – аналітика МІПЛ

Військові, які потрапляють у полон до росіян, не мають ніяких гарантій збереження їхнього життя. Зокрема, росіяни можуть розстрілювати тяжкопоранених, щоб не надавати їм медичної допомоги, а також убивати полонених, коли їх дуже багато і не всі можуть надати якусь цінну інформацію. 

Про це сьогодні під час презентації аналітичного звіту “Місія врятувати: що відбувається у російському полоні” повідомила журналістка Медійної ініціативи за права людини Марія Климик, передає журналіст видання ZMINA.

За словами Климик, мета презентованої аналітики – показати, що у військовополонених, які опинилися в полоні й перебування яких там підтверджує МКЧХ, немає гарантій збереження їхнього життя.

Як зазначає журналістка, документатори МІПЛ, збираючи свідчення про воєнні злочини, завжди запитують у звільнених з полону військових, чи відвідував їх Міжнародний комітет Червоного Хреста і чи були вони свідками загибелі інших військовополонених. Відповідь на перше питання завжди була негативною. Тобто Росія продовжує не допускати МКЧХ до місць утримання українських військовополонених. Тому зараз відсутній будь-який контроль за тим, що відбувається з полоненими в місцях неволі. На питання ж про смерть побратимів у полоні відповідь звільнених бранців була здебільшого ствердною. Хтось із опитаних був свідком загибелі військовополонених, а дехто чув про такі випадки від інших.

Климик наголошує на тому, що в полоні на військовополонених можуть очікувати три варіанти розвитку подій зі смертельним фіналом: 1) ненадання медичної допомоги пораненим та розстріл; 2) “обнулення” (так росіяни називають розстріл), якщо полонених багато і вони не можуть надати їм цінної інформації; 3) загибель поранених унаслідок побиття під час так званої “прийомки” і .

“Умови, в яких утримують полонених, не сприяють тому, щоб загоювалися рани. Навіть у здорових людей погіршується самопочуття. Це буває від нестачі їжі, постійних тортур та побиття. Дуже часто люди, які мали проблеми із серцем, не витримували щоденного застосування електрошокерів. Річ у тім, що до деяких з них окупанти застосовували електрошокер до повного його розряду. Через це в них просто зупинялося серце“, – каже активістка.  

Марія Климик додає, що медична допомога, яка б мала надаватися в полоні, насправді відсутня. Більшість військовополонених не просили її, бо ризикували бути побитими як охоронцями, так і медичним персоналом. Це призводило до того, що після фізичних знущань їхні рани не загоювались, а гноїлися. Врешті-решт, це призводило до смерті.

МІПЛ має свідчення про те, що з полону повернули тіло абсолютно здорового чоловіка. До цього його рідні отримували від нього листівки, а Червоний Хрест підтвердив його перебування в полоні та повідомив їх про задовільний стан його здоров’я. Пізніше вони дізналися, що його тіло перебуває в морзі й вони мають його впізнати.

Марія Климик також розповіла з посиланням на отримані свідчення, що РФ повертає до України тіла військовополонених у дуже поганому стані. Через це проведення експертизи для встановлення справжньої причини смерті є неможливим. Крім того, РФ не надає жодних документів про те, що сталося з людиною. Тобто немає медичних довідок про причину смерті, а також відсутні документи про те, в якому стані людина перебувала в полоні. Єдине, що російська сторона може надати, – це свідоцтво про смерть, у якому зазначено лише дату та місце смерті.

“У нас є свідчення про людину, до якої в місці утримання ставилися жахливо. Їй не давали кілька днів спати, постійно знущались. А потім люди бачили, як її непритомну виносили з камери. І нещодавно під час обміну тілами повернули її рештки“, – розповідає Климик.

Журналістка наголошує на тому, що цим дослідженням МІПЛ намагається заохотити міжнародні організації відвідувати та перевіряти російські табори для українських військовополонених.

Раніше стало відомо, що в Росії, у виправній колонії №1 міста Донське Тульської області, наглядачі вирізали українським військовополоненим літери Z на щоках, змушували їх здирати із себе татуювання, катували струмом і морили голодом.

У МІПЛ наголосили на тому, що ця колонія – одне з найсуворіших місць утримання українських військовополонених та цивільних заручників.