Росія вербує іноземців на війну проти України обманом і застосовує насильство проти власних солдатів – звіт Комісії ООН
Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні при Раді ООН з прав людини дослідила порушення прав людини, пов’язані з війною Росії проти України. Експерти дійшли висновку, що російська влада вербувала іноземців до армії через обман або під тиском і відправляла їх на фронт. Також вони зафіксували системне насильство з боку командирів щодо російських солдатів.
Про це йдеться у новому звіті комісії.
Фото: ГУРКомісія дослідила історії громадян 17 країн, яких російська влада залучила до війни проти України – добровільно, через обман або під тиском. Серед них були чоловіки з Азербайджану, Білорусі, Бразилії, Куби, Єгипту, Гани, Індії, Іраку, Казахстану, Кенії, Непалу, Сомалі, Шрі-Ланки, Таджикистану, Туреччини та Ємену.
Дослідники зібрали свідчення самих чоловіків або їхніх родичів. За їхніми словами, російські чиновники або цивільні вербувальники пропонували їм вступити до армії. Більшість цих людей не мала військового досвіду і не розуміла російської мови.
Після короткого навчання, яке тривало від одного тижня до місяця, їх відправляли на фронт в Україні. Там вони виконували особливо небезпечні завдання. Комісія опитала цих людей після того, як українські військові взяли їх у полон або коли вони самі здалися. Деякі з них зверталися по допомогу до посольств своїх країн в Україні, але більшість так і не отримала підтримки.
На момент вербування багато чоловіків уже перебували в Росії. Частина з них погодилася вступити до армії, бо сподівалася легалізувати своє перебування і отримувати зарплату. Інших вербувальники залучили прямо в російських місцях ув’язнення, інколи під сильним тиском. Один з ув’язнених розповів комісії, що коли він відмовився вступати до армії, офіцер пригрозив зробити все можливе, щоб його все одно відправили на так звану спеціальну військову операцію.
Інших людей завербували обманом. Вербувальники обіцяли їм цивільну роботу або вигідні контракти. Вони організовували поїздку до Росії, а після прильоту в аеропорту цих людей зустрічали військові. Їх везли на військові бази й змушували підписувати контракти російською мовою, яку вони не розуміли. Один із чоловіків розповів комісії, що запитав про компанію, яка нібито його найняла. Йому відповіли, що це помилка і що він воюватиме, адже його документи та підпис свідчать про контракт із російською армією.
Комісія також опитала 85 військових, які дезертували з російської армії. Більшість із них служила на різних ділянках фронту в семи областях України, а також у Курській області Росії. Їхня служба тривала від кількох днів до більш ніж трьох років.
З цих 85 людей шістдесят один розповів, що особисто зазнав жорстокого поводження, бачив його або знав про такі випадки. За їхніми словами, командири застосовували насильство або наказували карати підлеглих. Такі дії призводили до смертей, тяжких фізичних і психологічних травм.
Комісія також вивчила 82 документи з відкритих джерел, які підтверджують подібну практику.
За свідченнями російських військових, командири карали солдатів за відмову брати участь у бойових операціях, які майже напевно призводили до загибелі. Карали й тих, хто відходив із передової – навіть коли причиною були поранення, відсутність боєприпасів або їжі й води.
Покарання також застосовували до тих, хто намагався протестувати проти таких практик, хотів дезертирувати або навіть допустив незначні порушення дисципліни. Деякі солдати говорили, що командири ставилися до них як до “гарматного м’яса” або “витратного матеріалу”. Їх відправляли у так звані “м’ясні штурми” без належної підготовки, без необхідного спорядження, без артилерійської підтримки й без плану евакуації, змушуючи просуватися вперед за будь-яку ціну.
Солдати також розповіли, що командири наказували стріляти по тих військових, які відступали без дозволу. Інколи такі накази виконували інші солдати.
Комісія задокументувала й інші форми покарання: імітацію страт, стрілянину по ногах або поруч із ними, а також жорстокі побиття. Один із колишніх військових розповів, що його товариша по підрозділу забили до смерті за відмову брати участь у штурмі. Його тіло три дні лежало біля входу до будівлі, щоб інші солдати бачили, що чекає на тих, хто не виконує накази.
Багато опитаних також повідомили про незаконне утримання військових у підвалах, виритих ямах, контейнерах або клітках. Людей тримали там у нелюдських умовах без їжі та води протягом тривалого часу і без елементарної гігієни. Деякі військові розповіли, що солдатів прив’язували до дерев. Під час такого утримання людей били, погрожували їм і змушували роздягатися. Також з’явилися свідчення, що командири вимагали гроші у підлеглих, використовуючи погрози й насильство.
У висновках комісія наголошує, що культура насильства і відсутність контролю в російській армії існували ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Під час війни ці практики продовжилися і, за зібраними даними, залишаються поширеними в різних підрозділах російських військ.
Нагадаємо, що у лютому в Казахстані Кизилжарський районний суд визнав чоловіка винним в участі у збройному конфлікті на території іноземної держави та відправив на 6 років до в’язниці. Засуджений — 25-річний Євген Лофт.
Слідчі кажуть, що торік у лютому він виїхав з Петропавловська до Російської Федерації, де підписав контракт з військом й відправився на фронт в Україну. До квітня він брав участь у боях проти ЗСУ, поки не дістав травму.
Після лікування у РФ він самовільно залишив частину та поїхав на батьківщину, де його затримали. Свою вину чоловік не визнав, переконуючи що є громадянином РФ. Річ у тім, що 27 червня 2025 року він отримав російський паспорт, однак трапилось це вже після участі у війні.