Росія обстрілювала дитячі майданчики Харкова касетними боєприпасами – Amnesty International
Сотні мирних жителів загинули в Харкові внаслідок невибіркових обстрілів Росією з використанням заборонених касетних боєприпасів та неточних ракет, що є воєнним злочином.
Про це заявляє міжнародна правозахисна організація Amnesty International у доповіді “Будь-хто може померти щомиті: невибіркові напади російських військ у Харкові, Україна”, опублікованій 13 травня.
Правозахисники виявили докази неодноразового застосування російськими військами касетних боєприпасів 9Н210/9Н235, а також розсіюваних мін, які підпадають під дію міжнародних договорів через їхню невибіркову дію.
Дослідники Amnesty International розслідували 41 удар, унаслідок якого загинуло щонайменше 62 людини й щонайменше 196 дістали поранення. А також опитали 160 людей у Харкові за 14 днів у квітні та травні, зокрема тих, хто вижив після нападів, родичів жертв, свідків і лікарів, тих, хто надавав допомогу потерпілим. Експерти організації зібрали та проаналізували речові докази з місць ударів, зокрема фрагменти боєприпасів, а також масив цифрових матеріалів.
“Люди були вбиті у своїх будинках і на вулицях, на дитячих майданчиках і на кладовищах, у черзі по гуманітарну допомогу або по продукти та ліки. Неодноразове застосування заборонених касетних боєприпасів шокує і є ще одним свідченням повної зневаги до життя мирних жителів”, – сказала старша радниця Amnesty International щодо реагування на кризові ситуації Донателла Ровера.
Вона наголосила, що російські війська, винні в цих жахливих нападах, повинні бути притягнуті до відповідальності за свої дії, а жертви та їхні сім’ї мають отримати повне відшкодування.
Напад на гральний майданчик
У другій половині дня 15 квітня російські сили випустили касетні боєприпаси по вулиці Миру і навколо неї в Індустріальному районі. Щонайменше дев’ять цивільних загинули й більш ніж 35 отримали поранення, серед них і кілька дітей. Лікарі Харківської міської клінічної лікарні № 25 показали Amnesty International металеві фрагменти, які вони витягли з тіл пацієнтів, зокрема характерні шматки сталевих стрижнів, що містяться в касетних боєприпасах 9N210/9N235.
На сусідньому дитячому майданчику 41-річна Оксана Литвиненко отримала важкі поранення внаслідок вибуху декількох касетних боєприпасів, коли вона гуляла зі своїм чоловіком Іваном і їхньою чотирирічною дочкою. Осколки пронизали її спину, груди й живіт, пробивши легені й хребет. Вона померла 11 червня. Атака сталася в середині дня, коли багато інших сімей теж були на гральному майданчику зі своїми дітьми.
26 квітня Іван розповів Amnesty International:
“Раптово я побачив спалах… я схопив свою дочку, притиснув її до дерева і обійняв дерево, так, щоб вона була між деревом і моїм тілом. Було багато диму, і я нічого не міг розгледіти… потім, коли дим навколо мене розсіявся, я побачив людей на землі… моя дружина Оксана лежала на землі. Коли моя дочка побачила свою маму на землі в калюжі крові, вона сказала мені: “Ходімо додому: мама мертва, і люди мертві”. Вона була в шоці, як і я. Я досі не знаю, чи покращиться стан моєї дружини. Лікарі не можуть сказати, чи зможе вона знову говорити або ходити. Наш світ перекинувся з ніг на голову”.
Дослідниці Amnesty International виявили на гральному майданчику характерні решки, металеві гранули та інші фрагменти касетних боєприпасів 9N210/9N235. Також було видно кілька невеликих воронок у бетонному ґрунті, що відповідає наслідкам, характерним для вибуху таких боєприпасів.
Атака на чергу по гуманітарну допомогу
Щонайменше шестеро людей загинули і 15 отримали поранення вранці 24 березня, коли касетні боєприпаси потрапили на парковку біля станції метро “Академіка Павлова”, де сотні людей стояли в черзі по гуманітарну допомогу.
Валерія Колишкіна, продавчиня-консультантка в зоомагазині, розташованому неподалік місця удару, сказала, що одна людина загинула, коли вибухи зруйнували скляну вітрину сусіднього магазину.
Вона розповіла Amnesty International: “Прямо біля магазину загинув чоловік. Він стояв назовні й курив, поки його дружина купувала корм для домашніх тварин… металевий уламок влетів у переднє вікно, пролетівши над головою, коли я стояла за касою. Потім пролунало ще кілька вибухів. Це була цілковита паніка. У магазині було повно народу. Ми побігли в комору в задній частині магазину, щоб захиститися. Це було дуже страшно… я думала, що помру”.
Дослідниці Amnesty International виявили частини 220-міліметрової ракети “Ураган”, яка містить 30 суббоєприпасів і на момент розслідування ще лишалася застряглою у воронці асфальту. В околицях цього району вони також виявили рештки й фрагменти касетних боєприпасів 9N210/9N235 і безліч інших воронок.
Два інші касетні снаряди також потрапили в дах церкви Святої Трійці, приблизно за 500 метрів від того місця, де впала ракета. Церква слугує гуманітарним центром, де волонтер(к)и готують продукти харчування і пакети допомоги для роздавання людям, які заледве можуть отримати доступ до пунктів розподілу гуманітарної допомоги, як-от літні люди, маломобільні люди й люди з інвалідністю. Пастор Петро Лобойко і пастор Сергій Андрійович показали Amnesty International уламки від двох касетних боєприпасів, які пробили стіни й двері церкви після вибуху на даху.
За словами директора медичного управління Харківської обласної військової адміністрації, від початку конфлікту в Харківській області 606 мирних жителів убито та 1248 поранено. Більшість ударів, розслідуваних Amnesty International, призвели до численних жертв на великих територіях.
“Хоча Росія не є учасником ні Конвенції про касетні боєприпаси, ні Конвенції про протипіхотні міни, міжнародне гуманітарне право забороняє невибіркові напади та застосування зброї невибіркового характеру. Невибіркові напади, що призводять до загибелі або поранення цивільних осіб або ушкодження цивільних об’єктів, є воєнними злочинами”, – наголосили в організації.