Російський суд переглянув виправдувальний вирок громадському журналістові Ернесу Аметову і ув’язнив його на 11 років

Південний окружний військовий суд переглянув виправдувальний вирок у кримінальній справі “Хізб ут-Тахрір” для кримського татарина та громадського журналіста Ернеса Аметова і визнав винним, присудивши йому 11 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”. 

Ернес Аметов

Вирок кримському політв’язню виніс суддя Олексій Магомадов.

На попередньому засіданні “прокурор” Євген Колпіков просив суд призначити Аметову 18 років та шість місяців позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Після звільнення Аметову буде заборонено: залишати територію Криму, організовувати публічні заходи та брати участь у них, змінювати місце проживання та перебування без згоди незаконного в Криму формування “федеральної служби виконання покарань”, залишати будинок з 22-ї до 6-ї години. Також він буде зобов’язаний з’являтися до зазначеного органу двічі на місяць для реєстрації.

“Я віруюча людина і приймаю свою долю. Я хочу сказати, що якби те, що відбувається тут, було б не до вподоби Господу — цього б не відбувалося. Значить, така його воля. Я підкоряюся, будь-який твій вирок буде справедливим. Але я відкидаю ті помилкові звинувачення, які пролилися на мене і хочу сказати: сьогодні ви чините свій суд, а Господь нехай вершить свій. Дякую”, – сказав Ернес Аметов в останньому слові.

Адвокат Айдер Азаматов намагався переконати суд, що Аметов після звільнення не відвідував жодних релігійних зборів та заходів, перебуваючи під його особистим наглядом.

“У статистиці Південного окружного військового суду справа, в якій підсудний вийшов на волю, єдина. Не будьте заручниками статистики, тому що Аметов після звільнення зробив усе можливе, щоб щодо нього не було навіть підозр”, – закликав під час засідання суддю захисник. 

Нагадаємо, Ернеса Аметова заарештували 11 жовтня 2017 року разом з політв’язнями Сейраном Салієвим, Марленом Асановим, Тимуром Ібрагімовим, Сервером Зекір’яєвим та Меметом Беляловим після обшуків у Криму. Три роки слідства та судових розглядів кримський мусульманин провів у слідчих ізоляторах Криму та Ростова-на-Дону.

У 2020 році його виправдали та звільнили в залі суду через відсутність доказів. Це був перший подібний випадок у справах “Хізб-ут-Тахрір” не лише в тимчасово окупованому Криму, а й на території Російської Федерації. Однак у березні 2022 року апеляційний суд переглянув рішення Південного окружного військового суду та надіслав справу на новий розгляд.

“Вирок Південного окружного військового суду від 16 вересня 2020 року щодо Аметова скасувати та передати на новий судовий розгляд у новому складі суду”, – затвердив тоді суддя військового апеляційного суду.

11 квітня 2022 року справа надійшла назад до Південного окружного військового суду. Коли Ернес Аметов прибув на попереднє слухання з повторного розгляду, то суддя Олексій Магомадов ухвалив узяти кримського татарина під варту на два місяці. Прокуратура звинувачує Аметова в участі в терористичній організації та спробі державного перевороту на Кримському півострові. Чоловік відкидає звинувачення окупаційної влади. 

Як зауважує Кримська солідарність, попри звинувачення у тероризмі, у матеріалах справи немає згадки про зберігання зброї, вибухівки та реальних планів обвинувачених у вчиненні терактів.

У обвинувальному висновку вказані аудіозаписи прослуховування, на яких учасники справи обговорюють побутові, політичні та релігійні теми. Слідчі експерти виявили у них ознаки причетності до організації “Хізб ут-Тахрір”, яку Росія незаконно забороняє на тимчасово окупованій території України – Автономній Республіці Крим. При цьому незалежні фахівці заперечують, що такі ознаки існують.

Обвинувальні свідчення про політв’язнів дали лише анонімні свідки, слова яких неможливо перевірити, та співробітники спецслужб.

Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні.

Правозахисники вважають, що це рішення ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.