Російський суд не переглядатиме справу історика Юрія Дмитрієва: його спочатку виправдали, а потім відправили до колонії

Верховний суд РФ не розглядатиме касаційну скаргу голови карельського “Меморіалу” Юрія Дмитрієва, засудженого до 13 років колонії суворого режиму за звинуваченням в сексуальному насильстві над прийомною донькою.

Про це повідомили у картці справи на сайті суду. 

Юрій Дмитрієв. 2018 рік. Фото: Анна Артем’єва

Верховний Суд витребував справу Дмитрієва для перегляду у серпні поточного року. Про це його просили російські та колеги історика з інших країн, зокрема нобелівські лауреати з літератури 2009 року Герта Мюллер та лауреат 2003-го Джон Максвелл Кутзее, а також низка організацій. 

Як розповіла російська правозахисниця Зоя Свєтова, суддя Абрамов почитав справу, але вирішив нічого не переглядати.

“Не допустив справу до касації, щоб не імітувати правосуддя. Тому що і на касації результат був таким же. І це чергове дно правосуддя”, – написала вона у фейсбуку.

Наразі, як нагадала правозахисниця, щодо Дмитрієва розглядають ще одну справу. За результатом цього розгляду термін ув’язнення для 65-річного росіянина можуть збільшити. 

Юрія Дмитрієва арештували ще в грудні 2016-го. За версією російських слідчих, чоловік фотографував оголеною свою прийомну доньку та виготовляв у такий спосіб дитячу порнографію.

Йшлося про дев’ять фотографій: перші чотири знімки, за словами історика, він зробив на прохання дочки, ще чотири – коли в тої заболіло в паху, а останню – після того, як дівчинка відчула дискомфорт у паху, покатавшись на поні. Дмитрієв відкидав звинувачення і стверджував, що робив знімки для контролю стану здоров’я дитини. З цією версією погоджувались й опитані у суді педіатри. 

2018 року чоловіка виправдали, а через кілька місяців вирок скасували. Дмитрієва звинуватили в діях сексуального характеру та спочатку призначили 3 роки ув’язнення, а потім збільшили термін до 13 років. 

Колеги історика пов’язують справу проти нього з його роботою. Наприкінці 90-х він особисто віднайшов поховання жертв розстрілів у Сандармосі, де співробітники НКВС у 30-х роках минулого століття вбили понад тисячу представників української культурної еліти. Після цього історику почали надходити погрози. 

“Меморіал” визнав Дмитрієва політв’язнем.