Регіональні медіа є важливим джерелом новин для переселенців та українців у російській окупації – дослідження
Більш як половина опитаних українців після 2022 року частіше читають регіональні медіа, а майже чверть почала віддавати перевагу національним каналам та соцмережам.
Такі дані опитування компанії Active Group, проведеного спільно з DII Ukraine та Кластером релокованих медіа.
-
Редакція кримськотатарського телеканалу АТР, вимушеного припинити мовлення з 1 квітня, в Сімферополі (Крим), 30 березня 2015 року. Фото: УНІАН
Соціологи поцікавилися думкою шести сотень людей, старших за 18 років, які лишали відповіді в анкеті. Усі опитані – внутрішні переселенці або з 2014 року, або з 2022-го. Останніх було більш як половина.
Щонайменше 44% опитаних повернулися додому після переселення, а майже 41% не отримали статусу ВПО, тож не потрапили до урядової статистики. Останнє робить їх залежнішими від надійних джерел інформації, вважають дослідники.
Серед опитаних 69% вірять місцевим джерелам, а тому загальну довіру до місцевих медіа соціологи назвали високою. Однією з головних причин читання таких видань стали випадки з життя, коли озвучені там дані збігалися з незалежними джерелами. Також серед чинників довіри прямі посилання на документи й заяви в матеріалах та авторитет журналістів.
Здебільшого читачі обирають видання за трьома критеріями: правдивість, оперативність появи даних та зручність користування.
Щодо комунікації читачів та медіа, то, наприклад, фінансова підтримка лишається низькою. З-поміж учасників анкетування лише 2,4% підтримували медіа регулярно, а 16% – час від часу. Серед тих, хто допомагає, переважна більшість вкладає в це до 100 гривень на місяць.
Дослідники, підсумовуючи, кажуть, що регіональні та переміщені медіа не лише інформують, але й підтримують зв’язок переселенців з домом, а також створюють простір довіри та солідарності, особливо для українців у російській окупації.
Нагадаємо, що цьогорічні дослідження життя внутрішніх переселенців в Україні показали, як травматичний досвід війни призвів до їхнього виключення із суспільного життя. Причиною цього є як ставлення людей на новому місці життя, так і самоізоляція, бо складно знайти спільну мову серед тих, хто не переживав схожих подій. На складність спілкування з оточенням, яке не має схожого досвіду, звертають увагу не лише внутрішні переселенці.
Дослідники припускають, що джерелом упереджень до ВПО досі стають представники влади та медіа.
