Радник Шольца Єнс Плетнер назвав депутатку Бундестагу, яка підтримує Україну, “надокучливою старою”

Зовнішньополітичний радник канцлера Німеччини назвав голову оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерман, яка не втомлюється тиснути на уряд Шольца щодо постачання озброєнь Україні, “надокучливою старою”.

Про це інформує німецький журнал Spiegel.

Після початку повномасштабної російської агресії представниця Вільної демократичної партії Штрак-Ціммерманн наполягала на постачанні зброї в Україну – і здебільшого була лідером у дебатах.

Коли в січні соціал-демократи вагалися, чи постачати Україні танки Leopard, Штрак-Ціммерманн вступила в публічну дискусію у твіттері з лідером парламентської фракції СДПН Рольфом Мютценіхом, звинувативши його у “вчорашніх поглядах”.

В оточенні канцлера Олафа Шольца вочевидь втомилися від подібних провокацій з боку партнерів по коаліції. Такий висновок робить Spiegel, судячи із допису, який сама німецька політикиня опублікувала у соцмережі Х.

Штрак-Ціммерманн розповіла, що на конференції Бундесверу, яку Міністерство оборони організувало в четвер і п’ятницю, вона публічно поставила запитання канцлеру про “стійку стратегію підтримки України”. Найпоказовіша “відповідь” пролунала з вуст присутнього там головного радника з питань зовнішньої політики Єнса Плетнера.

Ого, ця стара надокучає!.

Єнс Плетнер

Журнал пише, що це, ймовірно, настільки роздратувало саму Штрак-Ціммерманн, що вона не дала справі заспокоїтися. Наразі допис побачили майже мільйон користувачів соцмережі. Штрак-Ціммерманн розповіла Spiegel, що сама не чула слів Плетнера. Але про це їй повідомив колега “в межах чутності”. Кілька учасників підтвердили його слова.

Єнс Плетнер

Плетнер зробив це зауваження Вольфгангу Шмідту, міністру канцелярії та правій руці Шольца. Представниця вільних демократів пояснила, що вибачення від Плетнера були б доречними. Але вона не очікує їх. “Не на користь пану Плетнеру те, що у головного дипломата канцлера вже здають нерви перед парламентарями”.

На запитання щодо інциденту речник уряду відповів: “Як правило, ми не коментуємо чутки”.

Як описує Штрак-Ціммерманн, на питання про стратегію щодо України канцлер відповів на зустрічі досить просто: “Так, маємо”.

Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.

11 вересня 2023 року прессекретар російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не готова закінчувати війну проти України шляхом перемовин.

З 24 лютого 2022-го до 8 жовтня 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 27 768 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в країні: 9806 загиблих і 17 962 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.

Голова Кримської правозахисної групи та документаторка воєнних злочинів коаліції “Україна. П’ята ранку” Ольга Скрипник на місці воєнного злочину в Бородянці на Київщині, липень 2023 року

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.

За підрахунками ООН, станом на середину серпня понад 3 мільйони громадян України були вивезені добровільно чи примусово на територію Росії з окупованих територій Сходу та Півдня України.

 

Сім’ї внутрішньо переміщених осіб зі Сходу країни тікають від конфлікту до Львова, 10 березня 2022 року

Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.

Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер, щоб завершити війну цього року.