Рада проголосувала за створення системи реагування на кібератаки: хочуть приховувати дані про інциденти

Верховна Рада підтримала у першому читанні за основу законопроєкт №11290, що у разі остаточного ухвалення, за словами авторів, має створити в Україні систему реагування на кібератаки, але деякі кіберфахівці вказують на суперечливі норми ініціативи. 

Про це йдеться у картці документа на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення. Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Авторами законопроєкту стала група депутатів, серед яких Олександр Федієнко, Євгенія Кравчук, Микита Потураєв, Оксана Гринчук та інші. 

За словами нардепа Федієнка, документ має імплементувати норми європейських директив з кібербезпеки у національне законодавство, “але з урахуванням національних інтересів”. 

Одна з ідей нардепів – доповнити Закон “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” новою статтею “Національна система обміну інформацією про інциденти кібербезпеки, кібератаки, кіберзагрози”.

Пункт 7 статті пропонують викласти у такій редакції: “Інформація про інцидент кібербезпеки, кібератаку щодо інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем, в яких обробляються державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом категорій службова інформація та державна таємниця, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури є інформацією з обмеженим доступом, крім випадків, якщо порядком обміну такою інформацією або на підставі інших вимог законодавства передбачається обов’язок щодо її розкриття з визначеною метою”. 

Скриншот сторінки проєкту закону

За словами експерта з кібербезпеки та колишньогоі заступника керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ Костянтина Корсуна, нардепи намагаються засекретити інформацію про майбутні кібератаки. 

“Коли реєстри хакнуть (атакують хакери. – Ред.) наступного разу – ви про це вже не дізнаєтеся. Навіщо розв’язувати проблему, якщо можна її просто засекретити? Геніально”, – іронізує він на власній сторінці у фейсбуку. 

Окрім цього, законопроєкт містить й інші ризики, каже Корсун.

У документі є норма щодо “об’єднаної групи”, куди входить РНБО, Держспецзв’язку, Нацполіція та СБУ, які матимуть “безперешкодний доступ до інформаційно-комунікаційних та технологічних систем” органів держвлади, місцевого самоврядування та військових формувань. 

Корсун нагадує, що подібну ідею містив законопроєкт №8087, який також критикували за суперечливі норми, які не відповідали законодавству ЄС. 

“Цього ж разу спроба стала вдалою завдяки зміні тактики: непомітними абзацами, ретельно захованими серед величезної купи законодавчого непотребу”, – додає він. 

Ілюстраційне зображення. Фото: lvivcenter.org

Законопроєкт №11290 також критикують у парламенті.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради, проаналізувавши документ, каже, що ряд положень “не мають завершеного механізму реалізації”, деякі норми не відповідають принципу юридичної визначеності та є нелогічними. Зауваження висловили й у профільному комітеті парламенту. 

На законопроєкт чекає друге читання, втім, невідомо, коли воно відбудеться.

Нагадаємо, що торік у грудні російські хакери здійснили масштабну кібератаку на реєстри в Україні. Атака не призвела до витоку персональних даних громадян, запевняють в уряді.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії на українські органи влади щомісяця вчиняють 20–50 мільйонів кібератак. Україну та країни НАТО кібератакують щонайменше п’ять угруповань: FrozenLake, Coldrive, Summit, FrozenBarentz та FrozenVista, частина з яких співпрацює з ФСБ та ГРУ Росії.

Фотографія обкладинки: cottonbro/Pexels