Рада попередньо дозволила в особливий період збільшити чисельність СБУ до 41 тисячі людей

Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт № 13353, що в разі остаточного ухвалення дозволить збільшити чисельність особового складу СБУ. 

Про це йдеться в картці документа на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Верховна Рада України

Авторами ініціативи стали десятки нардепів, серед яких парламентарі, помічені на сумнівній і законотворчості.

До прикладу, серед авторів ті, хто намагався врятувати сотні корупціонерів від покарання, пропонував жорсткіше карати за образу силовиків, дозволити нацгвардійцям використовувати вогнепальну зброю під час масових заворушень, а також просував створення “єдиної системи відеомоніторингу публічної безпеки”. Останнє дозволить стежити за громадянами без рішення суду, якщо ідея без змін пройде два читання в парламенті. 

Законопроєкт № 13353 пропонує: 

• збільшити в мирний час чисельність СБУ від 27 до 37 тисяч людей, а в особливий період – від 31 до 41 тисячі; 
• створити замість Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом новий Центр спеціальних операцій “А”, що займатиметься “оперативно-бойовою діяльністю”; 
• прописати в законі кількість службовців Центру спеціальних операцій “А” на рівні 10 тисяч людей як у мирний, так і в особливий період.

Деякі норми ініціативи розкритикувало Головне науково-експертне управління парламенту у своєму висновку. Так, нардепи хочуть, щоб есбівці отримали право використовувати й застосовувати зброю та бойову техніку “в установлених для з’єднань, військових частин та підрозділів Збройних Сил України порядку та випадках”.

Водночас військовослужбовці СБУ й так мають право зберігати, носити, використовувати та застосовувати зброю та спеціальні засоби, а регулюють це норми Закону “Про Національну поліцію”, військові статути ЗСУ та інші акти.

“Запропоновані приписи нової частини 2 статті 26 Закону виглядають дещо зайвими… Загалом, на нашу думку, у випадку існування об’єктивних підстав, у Законі (поряд із загальними приписами частини 1 статті 26) мають передбачатися особливості застосування зброї та спеціальних засобів саме військовослужбовцями СБУ”, – кажуть експерти. 

Ілюстраційне зображення будівлі СБУ в Києві. Фото: вікімапія

Сумнівною назвали пропозицію вказати окремо чисельність нового Центру спеціальних операцій “А”. 

“Встановлення конкретної чисельності для окремих підрозділів СБУ виходить за межі регулювання Закону, тим більше що у законопроєкті йдеться про чисельність лише одного підрозділу СБУ. При цьому у пояснювальній записці відсутні аргументи, які б вказували на необхідність саме таких законодавчих нововведень і “, – йдеться у висновку. 

Нагадали експерти й про те, що інформація про кількість працівників Центрального управління СБУ зазвичай є державною таємницею.

Звернули увагу також на формулювання “становить не менше 10 000 осіб”, використане для опису чисельності нового Центру спеціальних операцій “А”. Воно, як вважають правники, дозволить необмежено збільшити кількість службовців підрозділу, якщо норму не змінять. 

Окрім цього, законопроєкт має техніко-юридичні недоліки. 

Немає інформації про те, коли відбудеться друге читання документа. У першому законопроєкт підтримали 311 депутатів з менш ніж 400, які лишилися працювати в парламенті. 

Нагадаємо, що раніше Верховна Рада попередньо дозволила СБУ подавати закони на розгляд президента й уряду. Аналітики, коментуючи ініціативу, припускали, що вона змусить інші силові структури вимагати розширити їхні повноваження. 

До початку повномасштабної війни парламент у першому читанні підтримав законопроєкт про реформу СБУ, який критики називали “найгіршим для прав людини”.

Хоча тоді в спецслужби попередньо забрали певні невластиві функції, втім, наприклад, вирішили вимагати погодження спецслужбовців для призначення голів і заступників у прокуратурі.

СБУ успадкувала багато функцій, притаманних радянській спецслужбі, та працює практично без будь-якого контролю, про що неодноразово казали правники. Разом з цим більшість справ, які розслідували есбівці до 2022 року, не стосувалися нацбезпеки. Останнє стало відомо після аналізу роботи відомства за 2013–2020 роки.