Рада обговорює єдиний підхід для нарахування зарплат держслужбовців: чому це важливо?

У Верховній Раді обговорюють можливі варіанти реформування системи оплати праці в державному секторі. 

Про це розповіли в парламенті. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Reuters

В Україні з 2014 року почали реформувати систему державної служби, зокрема хотіли запровадити конкурси та розібратись із зарплатами, бо в грошовому оцінюванні роботи існує велика нерівність. 

До прикладу, як звертали увагу дослідники з видання “Тексти”, головний спеціаліст у Міністерстві освіти отримує в середньому трохи більш ніж 23 тисячі гривень, а в міністерстві фінансів – майже 37 тисяч.

“Непрозорий механізм нарахування зарплат, премії з незрозумілих джерел та суб’єктивні рішення керівників створюють підґрунтя для корупції”, – казали аналітики. 

Скриншот дослідження видання “Тексти”

Після оновлення влади у 2019-му реформу почали згортати, тож нині, за оцінкою Рахункової палати, “система оплати праці на державній службі не стала більш справедливою, прозорою чи стимулювальною”. 

“Держава досі не володіє повною та правдивою інформацією про фактичні нарахування заробітної плати державним службовцям, що унеможливлює аналіз ефективності видатків і планування бюджетних потреб у секторі державного управління”, – звертали увагу цьогоріч, презентуючи аудит. 

Серед позитивних змін називають: 

• визначення посадового окладу як основного елементу у формуванні зарплати;
• досягнення співвідношення 81,7% сталої частини до 18,3% варіативної, тобто надбавок, премій тощо;
• зменшення до 30 з 50% надбавки за вислугу років;
• зростання середньомісячної зарплати держслужбовців на 43% порівняно з 2023 роком.

Однією з проблем на шляху змін було зволікання парламентарів, кажуть аналітики. Так, класифікацію посад і впровадили на доручення прем’єр-міністра, яке той дав у межах ухвалення бюджету минулого року, але законодавче підґрунтя реформи чекало ще рік на увагу нардепів.

У парламенті 17 листопада провели експертне обговорення реформи. 

Серед ідей – встановити єдиний підхід щодо оплати праці для всіх державних службовців та політичних посад, а виняток зробити лише для військовослужбовців.

Оплата військових має бути втричі більшою, за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталія Безгіна.

Під час повномасштабної війни рядові військовослужбовці мають зарплату, нижчу, ніж чимало працівників цивільних сфер, на що не раз звертали увагу, втім це не змінюється. 

Безгін, підсумовуючи засідання з експертами, каже, що тепер треба зібрати думки про зміни від усіх внутрішніх та міжнародних сторін, залучених до теми. На засіданні Рахункової палати щодо аудиту реформи у 2023–2024 році вже презентували торішнє опитування службовців, у якому, між іншим, цікавилися питанням оплати: 

• лише 21,1% вважають запроваджену систему оплати прозорішою;
• переважна більшість (72,4%) не відчула істотних змін; 
• 78,6% вважають, що їхня зарплата неадекватна за професійне виконання обов’язків та ініціативність.

Поглиблення нерівності підтверджує і зростання індексу Джині (індекс нерівності доходів), який зріс із 0,062 у 2023 році до 0,118 у 2024 році.