Рада найближчим часом не розглядатиме законів для виходу з конституційної кризи

Дата: 17 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

Верховна Рада цього пленарного тижня не розглядатиме жоден із законопроєктів щодо виходу з кризи навколо Конституційного Суду.

Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на свої джерела у фракціях парламенту.

За даними УП, ні президентський закон про розпуск Конституційного Суду, ні законопроєкт спікера Дмитра Разумкова щодо відновлення норм про незаконне збагачення цього пленарного тижня розглядати не планують.

Як повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради, засідання 17 листопада буде єдиним цього тижня, з 18 до 20 листопада народні депутати України працюватимуть у комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях (депутатських групах).

В оприлюдненому в понеділок після погоджувальної ради в парламенті порядку денному немає жодного із законів, які б стосувалися вирішення кризи зі скасуванням незаконного збагачення та загалом ситуації навколо КСУ.

Це означає, що вирішення конституційної кризи відкладається щонайменше до наступного пленарного тижня, тобто до 1 грудня. Або заради нього доведеться скликати позачергове засідання.

Нагадаємо, що Конституційний Суд скасував кримінальну відповідальність за неправдиве декларування посадовців і депутатів, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК. До цього правоохоронці з відомства виявили ознаки декларування неправдивої інформації у двох суддів Конституційного Суду – Ірини Завгородньої та Сергія Головатого, який не підтримав рішення колег щодо зняття відповідальності за неправдиве декларування.

Рішення спричинило бурхливу реакцію як в Україні, так і за кордоном, зокрема в ЄС, де заговорили про тимчасове припинення безвізу. 29 жовтня президент Володимир Зеленський запропонував парламенту припинити повноваження всього складу Конституційного Суду й скасувати його рішення. На думку голови КС, законопроєкт президента щодо суду має ознаки конституційного перевороту. Критикують ініціативу глави держави й у Європарламенті та Венеційській комісії.

У Раді також зареєстрували низку інших законопроєктів, які мають вирішити конституційну кризу.

Так, у парламентському Комітеті з правової політики, зокрема, підтримали законопроєкт №4311, авторами якого є група депутатів, серед яких Марина Бардіна та Ярослав Юрчишин.

Законопроєкт пропонує, щоб Конституційний Суд був повноважний здійснювати конституційні провадження тільки тоді, коли в його складі буде щонайменше 17 суддів, які мають повноваження. Відомо, що повний склад КС, а саме 18 суддів, призначають порівну президент, Верховна Рада та з’їзд суддів. Для цього депутати хочуть змінити закон про Конституційний Суд.

Комітет також рекомендував Раді розглянути законопроєкти №4311-1 і №4311-2. Перший, автором якого є депутат Ігор Фірсов від “Слуги народу”, пропонує встановити, що КС повноважний здійснювати конституційні провадження, якщо в його складі щонайменше 2/3 суддів, які мають повноваження. Другий проєкт, автором якого представник “Слуги народу” Дмитро Чорний, пропонує зменшити з 12 до 10 кількість суддів, повноважних здійснювати конституційне провадження.

Рекомендували парламенту розглянути й ініціативу групи нардепів на чолі з Ольгою Совгирею і Федором Веніславським від “Слуги народу”, які вважають, що для ухвалення рішень і висновків Великою палатою Конституційного Суду потрібно щонайменше 12 голосів суддів КС. Наразі для цього досить 10 голосів.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: