Публічна інформація про букву “А”: як запитувачі тролять офіс Омбудсмана

Секретаріат Уповноваженого з прав людини у відповідь на запити, у яких запитувач вимагав порахувати літери “а” в офіційних документах офісу Омбудсмана, відповів, що не володіє даною інформацією у фіксованому вигляді.

Про це йдеться у публікації “Доступу до правди”.

“Суттєвою ознакою публічної інформації є її попередня фіксація на матеріальному носії. …повідомляємо, що Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини інформацією у фіксованому вигляді по критеріях, заданих у вашому запиті, не володіє”, – зазначено в офіційних відповідях.

Згідно з термінами, визначеними у ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, відповіді на обидва запити надійшли через 5 робочих днів.

Попередньо запитувач надіслав до Офісу Омбудсмана два аналогічні запити.

В першому просив надати:

• Наказ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017, у назві якого найбільше букв “а”.
• Кількість букв “а” в кожному рядку біографії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
• Кількість букв “а” в кожному рядку Порядку здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У другому просив надати копії наказів Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2017 рік, в назвах яких букв “а” більше 4, але менше 7.

Ірина Кушнір, представник Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, у коментарі “Доступу до правди” кваліфікувала дану ситуацію як тролінг державного органу та зловживання правом на доступ до публічної інформації.

За її словами, трапляються ситуації, коли від одного незадоволеного запитувача на орган надсилаються сотні запитів на тиждень.

“Як свідчить практика метою таких запитів є не отримання інформації, а звичайна помста керівництву органу через притягнення їх до відповідальності за несвоєчасні відповіді”, – говорить Кушнір.

Також у її практиці траплялися “тролінги” від запитувачів про кількість пальців на руці у керівника або колір його очей.

“На мій погляд, такі запитувачі нівелюють саму суть права на доступ до інформації, викликають негативне ставлення у державних органів до необхідності такого права взагалі. Саме це провокує дискусії щодо необхідності законодавчого передбачення відповідальності за зловживання правом на доступ до публічної інформації. Тому варто пам’ятати, що такі дії можуть призвести до досить ризикованих для системи наслідків”, – прокоментувала Ірина Кушнір.