При президенті створили Раду з питань свободи слова з журналістами та експертами. Як її формували

Сьогодні при Офісі президента створили Раду з питань свободи слова. До неї увійшли 15 осіб: по шість представників українських ЗМІ та громадських організацій, а також по одному представнику від Офісу президента, Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України.

Фото з фейсбука Тараса Шевченка

Про це повідомляє кореспондентка онлайн-видання ZMINA.

На зустріч зі створення ради запросили близько 50 представників ЗМІ та громадських організацій. На початку заходу представник Офісу президента Максим Кречетов роздав присутнім папірці, де у два стовпчики було надруковано 33 прізвища журналістів і 11 прізвищ представників ГО. Водночас навпроти прізвищ не було зазначено, яке ЗМІ чи ГО представляє людина.

Учасникам зустрічі запропонували обрати з кожного списку по одному прізвищу, аби лічильна комісія потім визначила шість журналістів та шість громадських експертів із найбільшою кількістю голосів. Ці 12 людей мали увійти до ради.

Кілька присутніх журналістів виступили проти такого голосування, оскільки, по-перше, не всі прізвища в списках їм були знайомі, а по-друге, ніхто до голосування не озвучив, над якими саме питаннями працюватиме рада. Тож не зрозуміло, чи впораються обрані кандидати з цією роботою, а також чи взагалі схочуть вони це робити.

Після нетривалої дискусії заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко запропонував, аби обрана таким голосуванням рада була тимчасовою і пропрацювала хоча б шість місяців. За цей час вона має напрацювати положення про роботу ради, пропозиції до якого також нібито зможуть вносити інші медійники, зокрема ті, що були запрошені сьогодні, але не увійшли до ради.

Після того як учасники зустрічі зробили свій вибір, лічильна комісія в складі Ольги Решетилової з Медійної ініціативи за права людини та Олексія Стеценка з каналу ICTV оголосила 12 учасників ради.

Від журналістів до ради було обрано Михайла Ткача, Наталію Гуменюк, Вадима Міського, Павла Єлізарова, Наталію Влащенко та Данила Яневського.

Михайло Ткач та Данило Яневський не були присутні на зустрічі, тож вони за бажання можуть узяти самовідвід, і тоді на їхні місця до ради запросять наступних за рейтингом претендентів.

Від громадського сектору до ради увійшли: президентка Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяна Лебедєва, голова громадської організації “Інформаційна безпека” Тетяна Попова, медіаюрист “Платформи з прав людини” Олександр Бурмагін, директорка громадської організації “Український інститут медіа та комунікації” Діана Дуцик, директор організації ЦЕДЕМ Тарас Шевченко та заступниця голови ГО “Детектор медіа” Світлана Остапа.

Також у списку представників ГО були Роман Головенко з ІМІ, Ольга Решетилова (зазначена в списку як Кобилинська), Єлизавета Кузьменко з Громадського радіо, Павло Моісеєв з “Інтерньюз-Україна” та Ольга Падірякова з Центру прав людини ZMINA.

Водночас голова ІМІ Оксана Романюк розповіла, що, коли її організацію запрошували взяти участь у зустрічі в Офісі президента, зауважили, що до ради не включатимуть керівників організацій та ЗМІ. Тож від ІМІ на захід запросили лише Романа Головенка, тоді як інші керівники громадських організацій були присутні на зустрічі.

Максим Кречетов також оголосив, що між 15 членами ради буде розподілено різні питання зі сфери свободи слова, з якими вони мають працювати.

Ці питання вони умовно поділили на такі секції:

• безпека журналістів: реакції на перешкоджання журналістській діяльності та превенція нападів на журналістів;
• соціальний захист журналістів: питання трудових прав, легалізація зарплат, відпустки тощо;
• захист професійних стандартів і саморегуляція, зокрема визначення статусу журналіста, запровадження національних прескарт, запровадження редакційної політики, імплементація етичних кодексів;
• моніторинг джинси;
• протидія пропаганді та поширенню фейків;
• доступ до інформації;
• блок правового регулювання медіа;
• онлайн-ЗМІ;
• друковані ЗМІ;
• інформаційна безпека;
• секція міжнародної інформації.