Прокурор Криму просить парламент змінити визначення “колабораціонізм” у Кримінальному кодексі з урахуванням Криму

Визначення “колабораціонізм” для Криму варто змінити з урахуванням специфіки тривалої окупації півострова, оскільки під статтю про колабораційну діяльність, якою 15 березня 2022 року Верховна Рада доповнила Кримінальний кодекс, потрапляє майже все населення Криму, тоді як більшість кримчан не є зрадниками.

Про це в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна заявив прокурор Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Ігор Поночовний.

Ігор Поночовний

На переконання прокурора, більшість із тих, хто залишився в тимчасово окупованому Криму, не є зрадниками. 

За його словами, під чинну статтю Кримінального кодексу України про колабораціонізм, яка з’явилася навесні 2022 року, по суті, потрапляють 99,9% людей, які живуть на тимчасово окупованому півострові.

“Мені здається, що ця стаття була більше сфокусована на тих, хто опинився під окупацією після 24 лютого 2022 року. Вона прописана без урахування специфіки тривалої окупації Криму”, – сказав прокурор автономії.

Він пояснив, що українці, які залишилися на півострові, працювали, вели бізнес, навчалися. Поночовний також нагадав, що всі ці роки Україна комунікувала з кримчанами, пояснювала, що вони не зрадники, а значна частина з них – жертви збройного конфлікту.

“А стаття про колабораціонізм без урахування специфіки тривалої окупації Криму дещо небезпечна, і Росія цим маніпулює. Окупанти й раніше розповідали кримчанам, щоб вони не їхали на материкову частину України, бо їх там вважають зрадниками й посадять. Тепер ворог, апелюючи до статті про колабораціонізм, говорить кримчанам, що їм в Україну не треба і Україну в Крим теж не треба, бо всі опиняться за ґратами”, – пояснив прокурор.

Він зазначив, що Прокуратура АР Крим неодноразово порушувала питання зміни визначення “колабораціонізм” у контексті Криму на різних майданчиках. Цю позицію поділяють неурядові організації та Представництво президента в АР Крим.

“Сподіваюся, що й законодавці до неї дослухаються”, – додав прокурор Криму.

Він вважає, що є сенс доповнити цю статтю, зазначивши мету співпраці з окупаційною владою, наприклад “підсилення обороноздатності держави-агресора”.

Водночас, за його словами, до змін до цієї статті слід підходити виважено, “оскільки вони можуть спровокувати певний хаос – перегляд уже винесених вироків щодо колаборантів на звільнених від окупації територіях”.

Прокурор автономії звернув увагу на те, що українські правоохоронці визначили пріоритети в розслідуваннях щодо колабораціонізму.

“Оцінюємо співрозмірність співпраці з ворогом з наслідками: шкодою, суспільною небезпекою, яку така співпраця заподіяла. Повідомляємо про підозри посадовцям, “суддям”, правоохоронцям, які з весни 2022 року призначаються на посади в Криму, бізнесменам, які співпрацюють із силовими структурами, пропагандистам”, – пояснив Поночовний.

Прокурор переконаний, що Україна не має перетворюватися на авторитарну державу, в якій верховенство права – пустий звук, як у РФ.

“Наше завдання – винних покарати, а невинних людей не чіпати”, – резюмував Ігор Поночовний.

Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, вчинені в Україні.

Також правозахисники закликали владу вдосконалити законодавство про колабораціонізм, щоб воно не створювало проблем подвійної кваліфікації та не порушувало принципу правової визначеності. 

У березні 2023 року прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан закликав Україну ратифікувати Римський статут, щоб національне законодавство відповідало міжнародним стандартам.