Прокуратура АРК розслідує 17 справ щодо злочинів проти журналістів у Криму

Прокуратура Автономної Республіки Крим наразі розслідує 17 кримінальних проваджень, які стосуються злочинів, скоєних проти журналістів у Криму. У восьми з цих проваджень 13 особам повідомлено про підозру.

Про це під час пресконференції “Переслідування журналістів в Україні: як покласти край?” 2 листопада повідомила голова правління ZMINA Тетяна Печончик. 

Як випливає з відповіді прокуратури на інформаційний запит, ці справи відкрито за декількома статтями, серед яких, зокрема, ст. 146 (“Незаконне позбавлення волі або викрадення людини”), ст. 170 (“Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій”),  ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”). 

Тетяна Печончик зауважила, що на тлі знищення незалежної професійної журналістики в Криму виникла громадянська журналістика. Активісти з “Кримської солідарності”, усупереч переслідуванням з боку окупаційної влади, через стріми й соцмережі намагаються розповідати про те, що відбувається на півострові.

Як розповіла правозахисниця ініціативи “Кримська солідарність” Лутфіє Зудієва, зараз в ув’язненні перебувають вісім громадянських журналістів і ще один – під домашнім арештом за станом здоров’я. Це стрімери та громадянські журналісти “Кримської солідарності” Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв та Амет Сулейманов.

Усі вони затримані безпідставно та стали жертвами політично мотивованого переслідування і сфабрикованих звинувачень у “тероризмі”, зазначила Лутфіє Зудієва.

Вона додала, що наразі Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв засуджені за “тероризм” і отримали терміни від 14 до 19 років позбавлення волі. Ремзі Бекірову, Осману Аріфмеметову, Руслану Сулейманову, Рустему Шейхалієву загрожують терміни від 15 до 20 років.

Незаконно ув’язненим громадянським журналістам украй необхідна підтримка та розголос їхніх історій. Для цього Лутфіє Зудієва запропонувала небайдужим людям, представникам посольств, міжнародних організацій та правозахисникам відвідувати суди, які відбуваються в Ростові-на-Дону. 

“Раніше МЗС України повідомляло про ініціативу закріплення за кожним політичним в’язнем авторитетних політиків, громадських діячів, через яких історії конкретних ув’язнених можна доносити до ширшого кола людей. Ми думаємо, що це дієвий спосіб. Крім того, важливо домогтися активнішої участі євродепутатів та ініціювати відповідні заяви, наприклад від Європарламенту. І, звичайно, потрібно постійно організовувати інформаційні майданчики, різні події, дискусії правозахисників, щоб розповідати про репресії в Криму більшій кількості людей”, – сказала Лутфіє Зудієва.

Нагадаємо, у лютому Центр прав людини ZMINA та Кримська правозахисна група оприлюднили інформаційно-аналітичну доповідь про згортання свободи слова в тимчасово окупованому Криму. З кінця лютого 2014 до вересня 2019 року правозахисники зафіксували на півострові понад 300 порушень прав журналістів.