Прокуратура Криму за п’ять років ініціювала 371 вирок щодо воєнних злочинів та порушень прав людини на півострові
За останні п’ять років прокуратура Автономної Республіки Крим та м. Севастополя скерувала до національних судів 837 обвинувальних актів, що майже втричі більше, ніж у 2014–2021 роках (близько 300). Кількість вироків також зросла – з 31 в перші роки окупації до 371 у 2021–2025 роках.
Про це повідомив виконувач обов’язків керівника відомства Віталій Секретар 9 грудня під час пресконференції “5 років роботи прокуратури: національний та міжнародний виміри. Візія майбутнього”.
Віталій Секретар. Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим“Основними нашими пріоритетами в розслідуваннях були злочини проти основ національної безпеки, а також воєнні злочини, які вчиняються Російською Федерацією на території Криму”, – зазначив він.
За словами Секретаря, одним із ключових напрямів залишається притягнення до відповідальності українських посадовців, які сприяли встановленню та функціонуванню окупаційного режиму.
За останні п’ять років прокуратура домоглася обвинувальних вироків щодо 230 колишніх суддів, прокурорів та правоохоронців, які перейшли на бік РФ. Також суди ухвалили 51 вирок стосовно колишніх міністрів і депутатів.
“Для нас важливо було виставити саме такі пріоритети й визначити цих осіб ключовими в розслідуваннях. Чому? Тому що ці особи не тільки зрадили нашу державу, але й надалі включилися в репресивний механізм РФ і почали реалізовувати її політику щодо переслідування нашого цивільного населення”, – розповів Секретар.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році прокуратура зіткнулася з необхідністю застосовувати нові кримінальні норми щодо колабораційної діяльності, пособництва та пропаганди. За словами Секретаря, ці статті мають нечіткі формулювання, тому у відомстві спиралися на громадянське суспільство та власний багаторічний досвід.
Прокуратура АР Крим не притягувала до відповідальності людей, які ведуть дрібний бізнес на окупованій території – здають житло, надають побутові послуги тощо.
“Ми не притягували особу до кримінальної відповідальності за надуманими фактами, чим займається Російська Федерація. Натомість притягували тільки тих осіб, які реально посилюють спроможність РФ у веденні агресивної війни проти України. Наприклад, осіб, які безпосередньо беруть участь у проведенні закупівель на користь оборонного сектору, правоохоронного сектору РФ і так далі”, – зазначив Секретар.
У фокусі залишилися три групи підозрюваних:
- високопосадовці окупаційних адміністрацій, які ухвалюють політичні рішення та забезпечують функціонування окупаційної влади;
- особи, що забезпечують російську армію, зокрема через так зване волонтерство на користь військових РФ;
- пропагандисти, які формують та поширюють наративи, що становлять загрозу для українського суспільства, особливо дітей.
Від 2022 року за цими статтями до відповідальності притягнули 458 осіб, які безпосередньо працюють на окупаційну адміністрацію.
Раніше правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк наголошувала, що чинне українське законодавство про колабораціонізм не враховує атмосфери страху та примусу до співпраці з російськими окупантами під час притягнення людей до відповідальності. За її словами, окупаційні адміністрації нерідко примушують жителів ТОТ до співпраці в усіх сферах життєдіяльності на півострові.
Нагадаємо, що репресії РФ проти населення окупованого Криму підтверджені моніторинговою місією та міжнародним судом ООН – на це звертав увагу член Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов. А в листопаді цього року третій комітет Генасамблеї ООН ухвалив оновлену резолюцію про порушення прав людини на ТОТ України, включно з Кримом і Севастополем.
