Процес гармонізації законодавства у сфері прав людини та недискримінації є складним, але не новим для України – Мінʼюст

Заступниця міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмила Сугак вважає, що процес гармонізації законодавства з європейською правовою системою (acquis) у сфері прав людини та недискримінації є складним, комплексним та тривалим і вимагає залучення різних стейкхолдерів, але точно не є новим для України. 

Про це вона заявила під час круглого столу “Гармонізація законодавства України з Європейськими стандартами у сфері боротьби з дискримінацією та забезпечення різноманіття”, передають представниці Центру прав людини ZMINA, які долучилися до заходу.

Фото: Геннадій Мінченко

Гармонізація законодавства України з правом ЄС, за словами Сугак, розпочалася з виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими спільнотами й Україною, а також відбувалася в межах двосторонніх органів Україна – ЄС: Ради асоціації Україна – ЄС, Комітету асоціації Україна – ЄС, Підкомітету юстиції, свободи і безпеки Комітету асоціації Україна – ЄС, а також Діалогу з прав людини між Україною та ЄС. 

“Обравши шлях до членства в ЄС, Україна повинна відповідати також Копенгагенським критеріям, згідно з якими країна-кандидат повинна мати серед іншого стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та повагу до прав спільнот”, – зауважила заступниця міністра.

Вона також нагадала, що у висновку Європейської комісії від 17 червня 2022 року щодо заявки України на членство в ЄС наголошується на необхідності визнання Україною сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності як захищених ознак в антидискримінаційному законодавстві. Таке визнання, як зазначається в Національній стратегії у сфері прав людини, є невіддільною частиною процесу адаптації до законодавства ЄС. Зокрема, у Нацстратегії міститься напрям §8 “Запобігання та протидія дискримінації”.

Насамкінець Сугак підкреслила, що інститут цивільних партнерств захищає майнові та немайнові права, і наголосила, що законопроєкт №9103 – це перший прогресивний крок у цьому напрямку, і в разі ухвалення законопроєкту в першому читанні Мін’юст також долучиться зі своїми рекомендаціями. 

Нагадаємо, що впродовж 2023 року Міністерство юстиції планувало подати до Верховної Ради законопроєкт про реєстровані цивільні партнерства, який стосуватиметься виключно одностатевих пар, але зрештою цього не відбулося.

А 2018 року Міністерство юстиції України відмовилося виконувати захід плану дій з реалізації Нацстратегії у сфері прав людини про легалізацію цивільних партнерств. Тодішній заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергій Петухов вважав, що наявність заходів про права ЛГБТІ-спільноти створила дискусію, яка чітко показала ставлення суспільства до цього питання.

Примітно, що після цього в межах проєкту “Шлюб за добу” Петухов розписав молодят, зазначивши, що цей проєкт створили для того, щоб спростити процедуру одруження для українських пар і зробити цю подію максимально зручною та комфортною. “Шлюб за добу” Мінʼюст також називав одним з головних досягнень за три роки.