В Україні майже 30 тисяч зниклих безвісти під час війни, частина з них є цивільними заручниками – представник Омбудсмана
В Україні майже 30 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин та незаконно позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ проти України. До цього переліку входять діти, цивільні та військовополонені.
Про це повідомив представник Уповноваженого з прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони Олександр Кононенко під час зустрічі з експертками Московського механізму ОБСЄ.
На зустрічі обговорювали питання свавільних затримань росіянами українських цивільних. Кононенко розповів експерткам Московського механізму про вік викрадених, їхні захворювання та поділ цивільних заручників на вразливі групи. Посадовець також нагадав, що серед цивільних заручників окупантів є троє співробітників ОБСЄ.
“З усіх цивільних громадян, яких незаконно затримала й засудила РФ, верифіковано близько 1 600 осіб. Наразі майже 30 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин та незаконно позбавленими особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ проти України відповідно до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин“, – зазначає представник Уповноваженого.
За його словами, до реєстру безвісти зниклих входять діти, цивільні та військовополонені. Він постійно оновлюється після верифікації даних, які надходять до МВС. Тож вищенаведена цифра зниклих осіб може бути вищою.
Кононенко нагадав, що завдяки запуску Московського механізму була створена спеціальна міжнародна місія, до якої увійшли незалежні експерти. Одним з перших держорганів, з якими вони зустрілись, став Секретаріат омбудсмана.
“Ми працюємо, щоб захистити права цивільних осіб, яких незаконно затримала і засудила РФ. Украй необхідно, щоб ця кричуща проблема звучала на міжнародному рівні“, – додав посадовець.
Нагадаємо, у Відні 29 лютого під час засідання постійної ради ОБСЄ 45 країн підтримали запуск Московського механізму, який дозволить зібрати інформацію про воєнні злочини, скоєні росіянами в Україні.
“Московський механізм” — це розроблена ОБСЄ спеціальна процедура, що дозволяє створити незалежну міжнародну місію, завдання якої полягатиме у вивченні інформації щодо порушення прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури.
Раніше до запуску Московського механізму закликала низка українських правозахисних організацій. Серед них варто окремо згадати Медійну ініціативу за права людини, яка спільно з коаліцією “Україна. Пʼята ранку” та українськими дипломатами півтора року адвокатувала дану ініціативу. МІПЛ провела близько десяти спеціальних заходів в ОБСЄ, під час яких її представники розповідали учасникам про масові фільтрації, полонених жінок, свавільно затриманих та катування цивільних. В організації вважають, що майбутній звіт ОБСЄ “стане важливим інструментом документування і доведення злочинів Росії на міжнародному рівні”.
Центр прав людини ZMINA теж долучився до адвокації запровадження Московського механізму шляхом підсвічування цієї теми під час двосторонніх зустрічей з іноземними дипломатами в ОБСЄ. Також організація брала активну участь у заході про політичних в’язнів під час Варшавської конференції ОБСЄ з питань людського виміру, на якій також обговорювала тему викрадення цивільних на новоокупованих територіях.
Раніше Центр прав людини ZMINA у співпраці з Медійною ініціативою за права людини та Всесвітньою організацією проти катувань (OMCT) подали спільний звіт до Універсального періодичного огляду Росії. Його тема “Катування та інші форми жорстокого поводження, вчинені в умовах збройного конфлікту представниками Російської Федерації на території України” була ґрунтовно проаналізована та досліджена в рамках діяльності організацій із документування катувань та насильницьких зникнень, зокрема в рамках роботи коаліції “Україна. П’ята ранку”.
До коаліції “Україна. П’ята ранку” входять 34 громадські організації, які спільно працюють задля захисту жертв російської збройної агресії в Україні та притягнення до відповідальності вищого керівництва РФ і безпосередніх виконавців злочинів. Задокументовану інформацію організації передають Офісу генерального прокурора України, національним слідчим органам, Спеціальному доповідачу ООН з питань тортур, Моніторинговій місії ООН з прав людини, Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування порушень в Україні, Міжнародному кримінальному суду, експертам Московського механізму ОБСЄ та іншим органам.
