Представництво президента в Криму на звинувачення Росії: Водою має забезпечити окупант

Представництво президента в Автономній Республіці Крим відкинуло звинувачення Росії стосовно обов’язків України постачати воду до тимчасово окупованого Криму. Відомство наголошує, що забезпечення окупованої території ресурсами – обов’язок держави-окупанта.

Відповідну заяву представництво оприлюднило в неділю, 13 вересня, на своїй фейсбук-сторінці. 

У відомстві підкреслили, що наведені російською стороною положення міжнародних договорів у галузі захисту прав людини не стосуються права на воду, зобов’язання з водопостачання чи постачання інших ресурсів. Натомість вони стосуються гарантування і забезпечення інших прав людини.

Також у представництві президента назвали неприпустимою ситуацію, коли про можливе порушення права на життя та вчинення тортур каже держава-окупант, “за ефективного контролю якої сталися десятки вбивств, насильницьких зникнень, катувань українських та кримськотатарських активістів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.

Частина перша статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року передбачає, що держава-окупант зобов'язана за допомогою всіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, зокрема постачати необхідні продукти харчування, медичні матеріали та інші припаси, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо. Ці положення, безумовно, стосуються і такого ресурсу, як вода. Тобто прямим зобов’язанням держави-окупанта є забезпечення цивільного населення окупованої території всіма необхідними ресурсами.

Представництво президента в АРК

У представництві президента наголосили, що Україна не повинна розв’язувати проблеми, які постають перед державою-окупантом після шести років тимчасової окупації нею частини суверенної території України.

Окрім цього, українська делегація на завершальному засіданні 28-го форуму ОБСЄ з економіки та довкілля нагадала, що “Росія як держава-окупант несе повну відповідальність” за доступ до прісної води в Криму. Українська делегація звернула також увагу на руйнівні наслідки російської збройної агресії для навколишнього середовища Донбасу і Криму – деградації ґрунтів, незаконного видобутку корисних копалин, викидів отруйних речовин, будівництва Керченського мосту, ситуації на шахті “Юнком”.

Нагадаємо, 11 вересня кремлівський куратор тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що вважає за необхідне порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Цього дня представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що “водна блокада Криму” може розцінюватися як “порушення Україною своїх правозахисних зобов’язань, закріплених у міжнародних документах”.

Як відомо, із 7 вересня в Сімферополі, Бахчисарайському і Сімферопольському районах через посуху і обміління водосховищ починається третій, найжорсткіший етап обмежень подання води.

Зарадити ситуації в Сімферополі взявся, зокрема, підрозділ російських трубопровідних військ, який перекрив земляною греблею річку Біюк-Карасу нижче Білогірського водосховища для перекачування до міста води. 

Українські експерти та Меджліс кримськотатарського народу наголошують, що Росії потрібна вода для військових потреб, зокрема для забезпечення своїх військових баз. 

Українська влада неодноразово заявляла, що водопостачання до тимчасово окупованого Криму буде відновлене тільки після деокупації півострова, а забезпечувати громадян України водою – зобов’язання держави-окупанта.

До початку тимчасової окупації Криму Україна забезпечувала до 85% потреб півострова в прісній воді через Північно-Кримський канал. Українська влада остаточно припинила подання води до Криму через Північно-Кримський канал з травня 2014 року, незабаром після анексії українського півострова Росією.

Запаси води на півострові поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. Екологи стверджують, що постійне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту в Криму.