Правозахисники закликають уряд запустити систему обліку шкоди від війни: закон діє понад рік, але не реалізований

Правозахисні організації заявляють, що держава досі не виконала ключових вимог закону про облік шкоди, завданої людям унаслідок російської агресії. Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, подала свої пропозиції до рекомендацій комітетських слухань у Верховній Раді щодо виконання відповідного закону.

Пропозиції опублікував Центр прав людини ZMINA.

Йдеться про Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” №4071-ІХ. Його ухвалили 20 листопада 2024 року, а чинності він набрав 18 січня 2025 року.

Документ передбачає створення державної Системи обліку інформації про шкоду, яка має фіксувати порушення немайнових прав людей через війну – зокрема шкоду життю, здоров’ю чи особистій свободі. Також закон передбачає врегулювання правових відносин, пов’язаних зі створенням та функціонуванням Реєстру даних про дітей, депортованих або примусово переміщених Росією.

Однак, за даними правозахисників, станом на початок березня 2026 року ця система так і не запрацювала.

Закон зобов’язував уряд протягом місяця після його опублікування ухвалити необхідні підзаконні акти, створити систему обліку та підготувати законопроєкт про підтримку людей, чиї немайнові права порушила війна. Відповідальним за реалізацію цих завдань визначили Міністерство соціальної політики.

У квітні 2025 року уряд також ухвалив постанову “Деякі питання забезпечення функціонування Системи обліку інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” від 15 квітня 2025 року (№450), яка передбачала технічне доопрацювання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та налагодження автоматичного обміну даними між державними реєстрами. Зокрема, Пенсійний фонд мав забезпечити фіксацію інформації про соціальні та пенсійні виплати, пов’язані з наслідками війни.

Втім, значна частина цих вимог, як зазначає коаліція, досі не виконана.

Ще у 2025 році коаліція закликала Верховну Раду посилити контроль за виконанням ухвалених нею законів. Насамперед ішлося про закон №4071-ІХ, адже його фактична неімплементація, за оцінкою правозахисників, підриває створення системної підтримки для людей, які зазнали шкоди через війну. Цей заклик залишається актуальним і під час роботи XV сесії парламенту.

Правозахисники також підкреслюють, що створення повноцінної системи обліку шкоди – як майнової, так і немайнової – має стати одним із пріоритетів держави у сфері захисту прав людини в умовах війни у 2026 році. 

Окремою проблемою правозахисники називають відсутність єдиного підходу до визначення постраждалих від війни. Станом на березень 2026 року українське законодавство не містить чіткого визначення поняття “особа, яка постраждала внаслідок збройної агресії проти України”, а також не встановлює повного переліку таких категорій.

З 2014 року держава поступово запроваджувала окремі механізми підтримки для різних груп людей – внутрішньо переміщених осіб, родин зниклих безвісти, людей з інвалідністю через бойові дії, постраждалих дітей, цивільних, яких незаконно утримувала Росія, або людей, чиє житло було зруйноване.

Втім, ці механізми працюють за різними правилами та процедурами. Частина з них, за словами правозахисників, є складною та недостатньо прозорою для самих постраждалих. До того ж деякі передбачені законом форми допомоги досі не реалізовані. Зокрема, йдеться про невідкладні грошові виплати постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з війною, та проміжні компенсації дітям, які зазнали шкоди через російську агресію.

Генеральна Асамблея ООН визнала необхідність створення механізму відшкодування збитків, завданих Росією Україні. У відповідь Рада Європи створила Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, який почав приймати заяви у квітні 2024 року та поступово відкриває інші категорії заяв.

Водночас міжнародний реєстр охоплює лише шкоду, завдану після 24 лютого 2022 року. Тому, зазначають правозахисники, національна система обліку має фіксувати порушення, які почалися ще з 2014 року.

За результатами парламентських слухань коаліція пропонує:

• уряду забезпечити координацію між державними органами для інтеграції даних у Систему обліку шкоди;
• виділити необхідні ресурси для її запуску;
• Міністерству соціальної політики – розробити технічну документацію, запустити Систему та створити робочу групу для підготовки закону про комплексну підтримку постраждалих;
• державним органам – забезпечити обмін даними між реєстрами;
• Пенсійному фонду – фіксувати інформацію про виплати, пов’язані з наслідками війни.

Повністю ознайомитися з пропозиціями можна за посиланням.