Правозахисники закликають парламент доопрацювати законопроєкти, що містять загрози для цифрових прав

Дата: 08 Вересня 2020
A+ A- Підписатися

Правозахисники закликали депутатів Верховної Ради доопрацювати внесені напередодні на розгляд парламенту законопроєкти, які, на думку експертів, містять загрози для цифрових прав.

З відповідною заявою виступили члени коаліції “За вільний інтернет”.

1 вересня члени парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності на чолі з Денисом Монастирським внесли до парламенту низку законопроєктів, спрямованих на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та забезпечення дотримання санкційного режиму, зокрема проєкти законів № 4002, №4003 та №4004

Автори першого законопроєкту пропонують фінансову та кримінальну відповідальність за невиконання санкцій – аж до ліквідації юридичної особи та позбавлення волі. Заходи відповідальності, згідно з документом, можуть застосовувати не лише до суб’єктів, на яких накладено санкції, а й до інших осіб, які “будь-яким чином умисно сприяли порушенню їх застосування”. Водночас штрафи на суму до 85 тис. грн парламентарі пропонують застосовувати безпосередньо спеціальним уповноваженим органом, який ще має створити уряд.  

На думку правозахисників, за умови й без того сумнівної правомірності окремих санкційних заходів, зокрема щодо обов’язків провайдерів телекомунікацій обмежувати доступ до вебресурсів, впровадження запропонованих механізмів контролю і відповідальності, може створити загрози для їхньої діяльності, що, своєю чергою, може негативно вплинути на доступ громадян до телекомунікаційних послуг.

Автори другого законопроєкту хочуть дозволити правоохоронцям отримувати дозвіл на інформацію, що зберігається в електронних інформаційних системах, наприклад у смартфоні чи персональному комп’ютері, на які не поширюється дозвіл на проведення обшуку. Водночас причиною для такого доступу може стати рішення слідчого чи прокурора про те, чи є достатні підстави вважати, що інформація, яка в них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Експерти коаліції “За вільний інтернет” наголосили, що ця норма фактично віддає на розсуд правоохоронців розв’язання вищезгаданого питання та не передбачає жодних механізмів для захисту особи від порушення її права на таємницю кореспонденції. Також законопроєкт покладає на провайдерів низку обов’язків щодо збереження інформації в телекомунікаційних системах, зокрема про рух трафіку в обсязі, достатньому для ідентифікації абонента і визначення джерела походження трафіку та маршруту його передання протягом 12 місяців.

Експерти вважають, що доступ до такої інформації має надаватися за постановою прокурора або слідчого і може також делегуватись оперативним підрозділам. Винятки, які вимагають отримання ухвали слідчого судді або суду, стосуються інформації, яка охороняється Законом України “Про захист персональних даних” або передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, за яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

“Законопроєкт не встановлює особливостей процедури доступу до переліченої інформації за рішенням суду чи слідчого судді, а самі винятки сформульовано занадто загально, що може ускладнити їх застосування. У такому випадку, зважаючи на закритість процедур кримінального провадження, існує високий ризик того, що доступ до будь-якої інформації про комунікації особи може здійснюватися без дотримання належних гарантій судового нагляду”, – наголошують вони.

Щодо третього законопроєкту, то його автори пропонують доповнити норму статті 39 Закону України “Про телекомунікації”, що покладає на провайдерів (операторів) телекомунікацій обов’язок за власний кошт встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими підрозділами оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, зокрема стосовно отримання послуг, їхньої тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів, негласних слідчих (розшукових) дій та тимчасового доступу до інформації. 

На думку експертів, така норма суперечить вимогам з-поміж іншого Директиви ЄС про електронну комерцію, яка передбачає заборону встановлювати для посередників загальний обов’язок моніторити інформацію, що передається через них, або ж проактивно шукати факти чи обставини, які свідчать про незаконний контент чи активність.  

Члени коаліції закликають нардепів погодити вищезгадані норми проєктів з Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і практикою Європейського суду з прав людини, а також узгодити пропоновані новели з вимогами законодавства Європейського Союзу, зокрема щодо захисту персональних даних, гармонізація з яким здійснюється в межах Угоди про Асоціацію України з ЄС.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: