Правозахисники УГСПЛ представили концепцію люстрації для деокупованих територій

У Комітеті Верховної Ради з прав людини Українська Гельсінська спілка з прав людини представила концепцію люстрації на деокупованих територіях.

Ключові положення концепції оголосила заслужена юристка України, фахівчиня з питань нормотворення та аналітикиня УГСПЛ  Олена Семьоркіна, передає кореспондент видання ZMINA. 

Олена Семьоркіна

Ця концепція має на меті підготувати законодавство із запобіжниками, які не дозволять допустити до посад та виконання робіт в органах державної влади, місцевого самоврядування та інших органах і установ тих осіб, які працювали в окупаційних адміністраціях та/або співпрацювали зі спеціальними (розвідувальними) службами держави-окупанта.

Правозахисники звертають увагу, що їхня концепція враховує підходи Ради Європи, Європейського суду з прав людини та ООН до перевірки благонадійності та люстрації. Перевірка громадян на їхню роль та дії має бути адміністративною (позасудовою) процедурою.

Концепція не розповсюджуватиметься на засуджених судом осіб, які вчинили під час російсько-української війни злочин.

Автори документу вважають, що законодавство має визначити переліки посад, вид роботи та підстави перевірки. Також законодавець має визначити перелік посад, кандидати на які зобов’язані пройти перевірку до того, як їх приймуть на роботу.

Пропонується не призначати на посади громадян України які:

• працювали керівниками в окупаційних адміністраціях;
• співпрацювали із спеціальними (розвідувальними) службами держави-окупанта;
• брали участь у політично мотивованому переслідуванні людей на тимчасово окупованих територіях (ТОТ);
• відчужували приватну чи державну власність та власність територіальної громади;
• брали участь в адміністративному видворенні, вимушеному переміщенні, депортації людей з ТОТ;
• брали участь в мілітаризації освіти дітей;
• вчиняли інші порушення прав людини.

Правозахисники виступають за максимальну прозорість перевірок. Вони пропонують використовувати у такій процедурі чек-лист із наступними питаннями.

• Який конкретний характер порушення і за яких обставин його скоїли?
• Чи було це порушення проявом звичайної практики (наприклад, виконання законодавства держави-окупанта, що дозволене міжнародним гуманітарним правом?)
• Який вплив спричинило порушення на права і свободи людини або групи людей, інтереси держави Україна, територіальної громади, законні інтереси юридичних осіб?
• Чи має це порушення істотний вплив на довіру суспільства? Якщо так, то чи можна відновити цю довіру? За яких умов?

Учасники перевірок мають доводити індивідуальну вину людини в кожному конкретному випадку. Перевірки мають бути фіксованими у часі, а для таких людей має бути гарантоване право на захист та право на оскарження в суді. Автори концепції виступають проти перевірок як помсти.

Пропонується владі підготувати програми з роззброєння та працевлаштування на інших роботах тих громадян, які були задіяні у незаконних збройних формуваннях або російських спецслужбах. 

Водночас правозахисники наголошують, що органи адміністративних перевірок повинні мати високу довіру у суспільстві, а його члени – бездоганну репутацію. Вони також наполягають на важливості документування таких перевірок. 

В УГСПЛ пообіцяли оприлюднити повну версію концепції на своїй сторінці. 

Учасники заходу обговорили виклики забезпечення прав людини під час врегулювання конфлікту та у постконфліктний період. Вони наголосили також на створенні державної системи моніторингу й документування порушення прав людини, міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини під час російсько-української війни. 

Заступниця голови комітету з прав людини Неллі Яковлєва нагадала, що вагомою проблемою є відсутність в Україні єдиної системи документування злочинів під час російсько-української війни та порушення прав людини. За її словами, ця система має надати розуміння у суспільстві, що потерпілі від порушень прав людини отримають право на справедливий суд, а злочинці будуть покарані. 

Вона наголосила, що без документування та механізмів люстрації Україна не зможе повноцінно та комплексно втілити систему перехідного правосуддя.