Правозахисники оприлюднили рейтинг нардепів – авторів корупційних законопроєктів

Правозахисники ГО “Інститут правових ідей” назвали першу десятку нардепів, які за два останні роки роботи – з 1 вересня 2019-го по 31 травня 2021 року – подали на розгляд Верховної Ради найбільше корупційних законопроєктів, сформували рейтинг фракцій або груп за кількістю поданих законопроєктів з корупційними ризиками, а також виділили три сфери, де їх було найбільше.

Як уточнила виконавча директорка ГО Мартина Богуславець під час пресконференції в Укрінформі, загалом були проаналізовані 2278 документів, з них 257 містили корупціогенні фактори та могли сприяти виникненню корупції в повсякденному житті.

Джерело: ti-ukraine.org

За словами правозахисниці, в основу рейтингу був покладений аналіз законопроєктів, що були включені до порядку денного Комітету ВРУ з питань антикорупційної політики. Основним критерієм була кількість корупційних законопроєктів.

“Проте, зважаючи на те, що фракції/групи мають різну кількість представників у парламенті, а відповідно, продукують різну кількість законопроєктів, ми вважаємо за потрібне вказати також якісний показник, тобто відсоток корупційних законопроєктів депутата від загальної кількості поданих ним законопроєктів”, – уточнила вона.

Також Богуславець наголосила на тому, що більшість з таких документів не була ухвалена Верховною Радою.

За кількісним показником до топ-10 нардепів, які подали найбільшу кількість корупційних законопроєктів, увійшли представники партії “Слуга народу” – голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Дмитро Наталуха, Олександр Бакумов, Андрій Клочко, Олексій Жмеринецький, голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко, В’ячеслав Медяник, Олександр Ковальчук, голова фракції “СН” Давид Арахамія.

Джерело: rge9.izi.institute

Якісний показник демонструє відсоток корупційних законопроєктів конкретного автора від загальної кількості ним поданих.

Джерело: rge9.izi.institute

Рейтинг фракцій або депутатських груп демонструє, яку кількість корупційних законопроєктів у відсотках подали представники кожної з них.

Джерело: rge9.izi.institute

Також правозахисники назвали по сім народних депутатів від кожної фракції чи групи, які подали найбільшу кількість корупційних законопроєктів (кількісний показник), і які подали найбільшу кількість корупційних законопроєктів у відсотковому співвідношенні до загальної кількості законопроєктів ними поданих (якісний показник).

Джерело: rge9.izi.institute

Проаналізувавши всі законопроєкти, правозахисники виділили три сфери, в яких кожна з фракцій подала найбільше законопроєктів із корупційною складовою – промислово-економічна, податково-бюджетна та правова, правоохоронна та антикорупційна.

Джерело: rge9.izi.institute

Цікаво, що на першому місці за корупційними ризиками у всіх фракцій стоїть промислово-економічна сфера, а друге місце відрізняється. Фракції “Слуга народу”, “Батьківщина” та група “Довіра” подають більше корупційних законопроєктів у податково-бюджетній сфері. А в “ОПЗЖ”, “За майбутнє”, “Голос” та “ЄС” друге місце за кількістю корупційних законопроєктів посідає правоохоронна сфера.

Водночас ГО “Інститут правозахисних ідей” склала рейтинг нардепів, які зі всіх ініційованих ними не подали жодного законопроєкту з корупційними ризиками. Серед них восьмеро – з фракції “Слуга народу”, четверо – з “Опозиційної платформи – За життя”, три – ВО “Батьківщина”, по двоє – з партії “Європейська солідарність” і парламентської депутатської групи “За майбутнє”, троє позафракційних, зокрема спікер ВР Дмитро Разумков.  

Джерело: rge9.izi.institute

Щомісячний рейтинг політиків – авторів законопроєктів з корупційною складовою можна побачити тут.

Раніше ZMINA оприлюднила рейтинг довіри українців до правоохоронних органів. Згідно з результатами опитування, що провели Фонд “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” та Центр Разумкова спільно з “Українською правдою”, з липня минулого по травень поточного року рівень недовіри серед громадян до Нацполіції та Служби безпеки України зріс – для обох відомств він змінився із -25% до -31%.